Район Макотерчик у моєму рідному Тальному розташований на правому високому березі Гірського Тікича. У дитинстві мати лише ввечері могла догукатися мене, виглядаючи з високої кручі. На річці ми з хлопцями вудили рибу, варили юшку, грали в карти і, звісно, купалися досхочу. Наш спокій інколи порушували компанії дорослих. Це приносило певні незручності. У такому разі після купання треба було бігти до старої водонапірної башти, щоб викрутити труси. Там ходили обережно — у підлозі була чимала і доволі глибока дірка.
Ось я з двома Сашками, Шпаком і Сакієнком, нашвидкуруч викручуюся і біжу грати в карти. Сакієнко так поспішає, що випускає труси із рук. Вони вислизають і повільно зникають у темряві дірки. Ми зі Шпаком відразу розуміємо всю пікантність ситуації. Без нашої допомоги голому Сашкові нізащо не вийти на пляж. Куди подівся наш поспіх. Тепер ми випромінюємо спокій. Кілька годин граємо в карти і купаємося. Сакієнкова одежа лежить поряд. Ніхто й не думає її відносити. Під вечір людей на пляжі тільки більшає. "Арештант" сидить у башті й час від часу відчайдушно махає нам руками. Лише перед смерканням, коли ми зі Шпаком сидітимемо вдома, його знайде Павло Путінцев і, змилосердившись, подасть одяг.
Цю історія пригадав у четвер. Колеги подзвонили і сказали, що доки губернатор Сергій Тулуб ходив по базару, у нього вкрали дорогий джип "лексус". Із ним базарували начальник обласної міліції Валерій Дерновий та заступник міського голови Віктор Беззубенко. Кажуть, у розпачі Тулуб вигукнув тоді: "Не понял, а где моя машина?" У ту мить він нагадував безпомічного Сашка Сакієнка, що раптом лишився без трусів. Попри трагічність моменту, мені чомусь здається, що у супутників губернатора були такі ж задоволені обличчя, як у нас зі Шпаком на березі Гірського Тікича.
8 
35413
Коментарі