понеділок, 30 вересня 2013 07:45

"Куди не ткнешся — за деревом то сусід, то колега"

Автор: фото: Анна ПОЛІЩУК
  45-річна Ірина Майстренко у середу продає у Черкасах на центральному базарі білого гриба вагою 880 грамів. У вівторок із чоловіком знайшли таких три в урочищі Холодний Яр. Вирішили один гриб продати разом із меншими за розміром по 45 гривень за кілограм
45-річна Ірина Майстренко у середу продає у Черкасах на центральному базарі білого гриба вагою 880 грамів. У вівторок із чоловіком знайшли таких три в урочищі Холодний Яр. Вирішили один гриб продати разом із меншими за розміром по 45 гривень за кілограм

У лісах поблизу сіл Трушівці та Медведівка Чигиринського району збирають боровики, опеньки, маслюки і польські.

— Ще прабаба казала, що вся Чигиринська сторона грибна. Треба слідкувати за погодою: якщо після тижня дощів, вигляне сонце, то гриби відрами будуть. Ми збираємо тільки маленькі опеньки для консервації. Вчора були два мішки. Закрила собі 25 півлітрових баночок, а тепер на продаж будемо брати, — розповідає Алла Чуріна, 48 років, із села Деменці Чигиринського району.

Село Сагунівка Черкаського району. Гриби збирають на дніпровських балках та в сосновому лісі біля берегів. Є білі, польські, рядовки, маслюки.

— Минулої суботи перший раз на гриби виїхали з кумом. Відрами до машини носили. Людей, ще було в лісі небагато, а зараз куди не ткнешся — за деревом то сусід, то колега. Навіть місцеві п'яниці з кошиками бродять. Цьогоріч багато мухоморів, тому й на їстівні має бути врожай, — каже Андрій Компанієць, 56 років, із села Леськи Черкаського району.

Село Поташ Тальнівського району

— Перед тим, як заходити до лісу, треба подумки його попросити, щоб грибів не ховав під листям. Так баба мене вчила. Хоч той ліс знаю добре, але було таке, що й заблукав. Доки шукав дорогу назад, натрапив на поляну із зонтиками. Перший раз їх приніс додому, жінка чуть із хати не вигнала. Сказала, що поганок приніс. Але тоді розпробувала. На смак як куряче м'ясо. Відбивні з них робимо, — говорить Володимир Кочмар, 39 років, з міста Тальне.

Село Моринці Звенигородського району

— Гриби збираємо на продаж, веземо на ринок у Звенигородку. Там розходяться швидко — боровики по 45 гривень, опеньки за 35 віддаємо. Чоловік грибів не їсть, каже, що радіаційні, але кожного року допомагає збирати. Їхати треба зранку, після обіду немає смислу. Таких любителів тоді багато, стежки наче після стада худоби в лісі витоптані, — розповідає Людмила Бабушко, 27 років, із села Стецівка Звенигородського району.

Урочище Холодний Яр на межі Чигиринського та Кам'янського районів

— Працюю по сусідству у риббригаді, але з хлопцями тиждень на воду не виходимо — збираємо гриби. Минулих вихідних на 3 хвилини відійшов у туалет, біля машини залишив кошик з опеньками. Коли повернувся грибів не було, добре що кошик із лози залишили. П'ять кілограм ушло, а мав купити собі з них резинові чоботи на риболовлю, — каже Іван Швець, 45 років, із села Худяки Черкаського району.

Зараз ви читаєте новину «"Куди не ткнешся — за деревом то сусід, то колега"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути