— За 18 років акції "Збережи першоцвіт" чого тільки не було. Браконьєри на екологів із ножами кидалися і "макарами" (пістолет Макарова, був на озброєнні правоохоронців з 1951 року. - Gazeta.ua) погрожували, - говорить 31-річна Ольга Галушко, еколог та співробітник філіалу "Холодний Яр" Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" на Черкащині. Зустрічає на автобусній станції обласного центру.
Сідаємо на автобус "Черкаси - Креселецьке лісництво" о 6:45. За 2 години добираємося в село Мельники Чигиринського району Черкаської області. Неподалік - урочище Холодний Яр, де ростуть червонокнижні підсніжники складчасті. Мають таку назву, бо на листку є повздовжня складка.
— Минулого тижня з місцевим сторожували. Взяли собак, - продовжує Ольга. - Коли обходили територію, побачили чоловіка з тесаком, усього в землі. Очевидно, копав першоцвіти. Ще й зробив нам зауваження. Мовляв, зараз у кабанів іде молодняк, тому з псами до лісу не можна. Назвався єгерем із Михайлівки (село неподалік урочища в Кам'янському районі Черкаської області. - Gazeta.ua).
Ольга киває на занедбану хату за зупинкою. Кілька років тому в ній таборували студенти-екологи, однак через аварійний стан довелося перебратися в іншу. Праворуч - будівля Креселецького лісництва. Туристи сюди приїздять лише на вихідних.
— Збирання, викопування, топтання по першоцвітах - це порушення закону. Штрафують на 57 гривень за одну квітку чи цибулину, - каже 42-річний Василь Лінчевський, начальник Креселецького лісництва. - Із кількох букетиків виходить солідна сума. Браконьєрствують зазвичай чоловіки - збирають квіти на 8 березня.
Заглиблюємося в ліс. Біля галявини підсніжників зустрічаємо студентів-екологів. Цьогоріч чергують 3-4 групи по 25 осіб. Слідкують за першоцвітами на чотирьох ділянках. Хлопці біля вогнища пропонують випити чаю. Багаття щороку розпалюють на одному й тому ж місці, збирають для нього сухе гілля.
Студенти по двоє обходять територію, витрачають на це 10 хв. Найчастіше ловлять браконьєрів на гарячому, бо ті ходять протоптаними доріжками, жартують екологи.
— Люди сердяться, що їх не пускають полежати у квітах. Зараз видно, які витоптують стежки, коли проходить стільки людей, як було вчора і позавчора. До тисячі відвідувачів за день, - розповідає 45-річний Олександр Спрягайло, завідувач кафедри біології та агробіології Черкаського університету імені Богдана Хмельницького. Він - сивочолий, одягнений у білу майку і камуфляжні штани. - Студенти постійно когось ловили. Пам'ятаю, побачили в лісі групу з мішками, відрами й лопатами. Питаємо, куди? А вони кажуть: "Пофотографуватися".
Кілька років тому на дальній локації в глибині урочища натрапили на хлопців, які вже понарізали кілька ящиків. Помітили нас - і давай збиратися, мовляв, то не наше. Дівчина з їхньої компанії мало не билася з нами. Матюками кричала, що ми прийшли їхній бізнес відбирати. Мовляв, заберемо квіти і самі підемо торгувати.
Як екологічні інспектори ми маємо право складати на браконьєрів акти про порушення і направляти їх до органів державної інспекції. Однак спершу намагаємося пояснити, чому ці рослини треба охороняти. У 2013–2014 роках хотіли зробити з Холодного Яру національний природний парк. Це посприяло б розвитку туризму, дало нові робочі місця. Тут не тільки унікальна флора, але ще й нашарування всіх культур, які були на території України. Однак навколишні села виступили проти. Боялися, що їм заборонять сюди ходити і зроблять тут приватні землеволодіння. Найбільше опиралися лісівники. Вважали, статус національного парку зв'яже їм руки.
Із глибини лісу долинає ніжний квітковий запах. За 18 років, коли екологи охороняють ділянки, першоцвіти розрослися, ущільнилися. Галявини підсніжників з'єдналися між собою. Цвітіння залежить від погоди. Якщо дуже тепло - квітують пару тижнів, якщо помірно - декілька місяців.
— Є кілька версій того, як підсніжники могли з'явитися в Холодному Яру. За першою, їх насадили ченці чи козаки, - продовжує Олександр Спрягайло. - За другою, коли ліси відновлювалися після останнього зледеніння, рослини потрапили з півдня на північ. Саме тут прижилися.
Майже весь ліс заріс червонокнижною цибулею ведмежою. У повітрі відчутний слабкий часниковий аромат.
- Цибулю ведмежу або леверду вносили до Червоної книги як рідкісний вид для всієї України. Але на Черкащині її багато, - пояснює Спрягайло. - Тому дозволяємо місцевим збирати її для салатів. Вона й справді дуже розрослася.
Дорогою на дальню локацію підсніжників бачимо свіжу вирубку. Позначена знаком на дереві "Прохід заборонено", навпроти спиляних дерев - намет з поліетилену. Немає жодного вказівника, хто провів рубку. Екологи припускають, що це лісгосп. Із кленових пеньків стікає сік. Між ними росте леверда. На місці її зростання вирубувати дерева заборонено.
Близько 16:00 екологи проводять на автобус. Стежками майже не йдемо - студенти добре знають ліс. До зупинки доходимо за 1,5 год.
— Прямих рейсів із Києва немає - ні потягів, ні маршруток. Якщо їхати власним транспортом, влітає в копієчку. Хіба що групами вирушати, - каже 30-річний Петро Тєстов, аналітик міжнародної організації "Екологія. Право. Людина".
Дорогою помічаємо червону "Ладу" за 50 м. Жінка в довгій темній спідниці нариває ведмежу цибулю. Бачить нас, сідає в машину і швидко їде.
- Учора зі студентами поверталися в хату затемна - так багато людей було. Одного разу, як виходили з яру майже вночі - побачили в тумані темну високу постать на коні, - розповідає Олександр Спрягайло. - Тут всі згадали і козаків, і Коліївщину, і повстання. Зі страху заклякли, а потім стало смішно. Виявилося, що то монашка з Мотронинського монастиря виїхала прогулятись.
7 найвідоміших туристичних місць Холодного Яру
1. Гайдамацький став - водойма біля Мотронинського монастиря, де гайдамаки святили ножі. 1968-го на його дні знайшли багато ножів, люльок, кресал та інших речей повстанців. Знахідки передали до Чигиринського краєзнавчого музею.
2. Печери - розташовані майже навпроти Гайдамацького ставу. Зі слів старожилів, довжина підземних ходів майже 28 км. Вели вони від Мотронинського монастиря до оборонних валів: Холодного, Червоного та Святого.
3. Мотронинський монастир - заснований до монгольського нашестя на місці скіфського Мотронинського городища.
4. Великодня Гора - найбільший земляний насип у холодноярських лісах. За легендою, тут перепоховане тіло Богдана Хмельницького і закопані козацькі скарби.
5. Дуб Максима Залізняка - росте на південному схилі Кириківського яру за хутором Буда. Його обхват - 8 м 90 см, висота - 24 м. Стовбур 6 разів вражали громовиці.
6. Три городища скіфської доби: Мотронинське, Суздальське і Жаботинське на Кізій горі. Крім них є ще з десяток дрібніших площею від 2 до 35 га.
7. Вали, що оточують холодноярські городища. Мотронинське має ще й внутрішній вал. Висота його зовнішніх валів - від 20 до 25 м. Загальна довжина - понад 57 км.
Екскурсія Холодним Яром коштує від 450 грн
В урочищі Холодний Яр Кам'янського району Черкаської області розташована єдина популяція підсніжника складчастого, що росте на рівнині. Подивитися на його цвітіння приїжджають туристи з усієї України. Другий найближчий ареал - у Кримських горах. На території урочища ростуть близько 150 видів рослин, гніздяться 140 видів птахів, 10 із них занесені до Червоної книги України.
Найближчий готель - за 7 км у селищі Буда Чигиринського району. Ночівля там коштує 600 грн. Можна зупинитись у місцевих, що здають кімнати.
В інтернеті пропонують екскурсійні тури до Холодного Яру. Популярні маршрути "Чигирин - Суботів - Холодний Яр" та "Медведівка - Мельники - Івківці - Буда". Організатори обіцяють показати місця сили, монастирі, водоспади-джерела та історичні об'єкти, неймовірні пейзажі. У групи набирають по 7–10 осіб. Екскурсія коштує від 450 грн.
2 
1
Коментарі
1