26 жовтня поблизу села Гранітне на Донеччині загинув воїн 93‑ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр", майстер-сержант 51‑річний Георгій ХАЛІКОВ. Під час виконання бойового завдання потрапив під артилерійський обстріл проросійських найманців. Прикрив собою двох побратимів. Його намагалися врятувати, але поранення осколками було важке.
Георгій Халіков родом із села Березине Одеської області. Останні роки до війни жив у селі Тищенки Шишацького району на Полтавщині. Працював у правоохоронних органах. Записався добровольцем. 2016‑го приєднався до Збройних сил України.
— Молодші побратими називали Халікова дядько Жора. Він був душею хлопців на передовій, — розповідає журналіст Ігор Левенок. — Завжди поводився природно. Був скромний, позитивний. В останній рік на війні служив у підрозділі з сином.
Георгія Халікова поховали в рідному селі поряд із батьками. Він був удівцем. Залишилися троє синів.
30 жовтня на цвинтарі Святого Миколая в Запоріжжі поховали старшого солдата 17‑ї окремої танкової бригади 36‑річного Віктора РАЧУГІНА. Загинув поблизу селища Новотошківське Луганської області внаслідок ворожого обстрілу.
Воював з 2016‑го. Три роки служив у лавах 54‑ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. В березні цьогоріч підписав контракт з іншим підрозділом.
— Віктор був чуйний. Завжди допомагав бійцям, — каже старший лейтенант Максим Журавель. — Цим заслуговував на авторитет.
У Віктора Рачугіна залишилися син, мати й сестра.
Коментарі