Наприкінці минулого року в Україні запрацювала Пенсійна реформа. Закон підвищив пенсійний вік жінок до 60 років і до 62 — чоловіків-держслужбовців, а страховий стаж збільшили до 30 років для жінок і до 35 — для чоловіків. За це проголосували "регіонали", фракція Народної партії, група "Реформи заради майбутнього" та деякі позафракційні депутати.
Розробники проекту посилалися на те, що в багатьох країнах світу жінки виходять на пенсію, коли їм далеко за 60. Фактично ж, це було зроблено на догоду вимогам Міжнародного валютного фонду, який пообіцяв черговий транш кредиту лише за умови підвищення платоспроможності держави. Так вважає кандидат у народні депутати України по одномандатному виборчому округу №151 від партії УДАР, один із кращих фінансистів держави, Тарас Кутовий. Пояснює, чи дійсно в Україні була необхідність підвищувати пенсійний вік.
— Із точки зору уряду, який займається фінансовими маніпуляціями, такі дії виправдані. Пенсійний вік підвищили, щоб зменшити витратну частину держбюджету, збалансувати його відповідно до вимог міжнародних організацій. Ці маніпуляції вирівняли якісь показники, але за рахунок погіршеного становища людей. Уряд Азарова мотивує підвищення пенсійного віку тим, що в інших країнах він значно вищий, ніж у нас. Приміром, в Японії і чоловіки, і жінки працюють до 70 років, у Данії, Німеччині — до 67, у США, Канаді та багатьох інших країнах — до 65. Однак в усіх цих державах тривалість життя сягає 78-80 років. І пенсії там на рівні 1,5-2 тисяч доларів у місяць. А що маємо в Україні? Середня тривалість життя — 67 років, середній розмір пенсії — 142 долари. Це гарантує лише доживання на грані животіння. Багато українців і так ідуть із життя, ледве досягнувши пенсійного віку. Влада в Україні знову зекономила на людях, переклавши на їхні плечі свою неспроможність подолати накопичені соціальні проблеми.
Якою повинна бути пенсійна система?
— Є надійні, перевірені часом пенсійні системи, що працюють у країнах Західної Європи. На них і слід орієнтуватися. У програмі партії УДАР записано, що в Україні потрібно запровадити механізм індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунків. А держава повинна гарантувати виплату цих коштів і контролювати механізми накопичення на рахунках пенсіонерів і діяльність розпорядників коштів. Крім цього, держава має нести відповідальність за підтримання певного рівня добробуту людей пенсійного віку.
Український уряд, запровадивши Пенсійну реформу, не розв'язав, а лише поглибив велику соціальну проблему. У державі спочатку потрібно впровадити ті реформи, які стимулюють народжуваність, усувають головну проблему — безробіття, підвищують якість освіти та професіоналізм працівників. Щодо пенсійного віку, то він мав би зростати лише в разі підвищення тривалості життя.
Яким чином можна скоротити разючу відмінність між найнижчими та найвищими пенсіями в Україні?
— Якщо людина заробила високу пенсію значними відрахуваннями з зарплати — це одне, а коли просто присмокталася до державного бюджету, бо мала на це достатні повноваження — зовсім інше. Свого часу депутати прийняли рішення, що їм потрібна пожиттєва висока пенсія. І мають близько 15 тисяч гривень. А про решту людей забули і ділять між ними жалюгідні копійки. Одному 6 гривень додадуть, другому — 15. Проте з яким пафосом заявляють про постійне підвищення пенсій і зарплат та систематичне "покращення".
Пенсійне забезпечення особливо вимагає прозорості та має бути зрозумілим. Людина, яка працює, повинна знати, на що їй розраховувати в майбутньому. Тоді в неї буде стимул. Поки що відомо тільки те, що жінкам і чоловікам-держслужбовцям доведеться працювати довше. Та чи поліпшить це добробут держави, кожного громадянина, чи вирішить хоч одну значну проблему в Україні? Думаю, що ні. Пенсійну реформу потрібно коригувати, доки вона не дала своїх негативних наслідків. Маю намір зайнятися цим, коли буду обраний у парламент.
3 
1
Комментарии