3 жовтня колишній військовослужбовець 73-річний Микола Драненко із села Бабичівка Глобинського району викопав картоплю, яку посадив наприкінці червня. На трьох сотках чоловік зібрав 860 кг бульби.
Картоплю сортів Беллароза, Санте, Ласунок, Оскар чоловік садить у квітні. Наприкінці травня або на початку червня її вибирає.
— Потім у погребі її сортую. Ту, що розміром із куряче яйце, відбираю і розкладаю в тіні одним шаром, щоб вона проросла. Невелика швидше виросте, — розказує чоловік. — Два-три рази на тиждень картоплю бажано збризкувати водою. У кінці червня саджу вдруге. До середини жовтня її треба викопати.
Так Драненко робить уже 10 років. Уперше вирішив поекспериментувати за підказкою знайомих. Відтоді захопився городництвом. У селі його називають "картопляним аматором".
— За день саджав одну сотку, на яку витрачав 30 кілограмів картоплі. Урожай з однієї сотки був приблизно 280 кілограмів, — продовжує чоловік. — 19 великих картоплин важили 3 кілограми.
Від шкідників бульбу Драненко радить бризкати за висхідного місяця.
— Тоді хімікати йдуть не в корінь, а у бадилля. А перший рік викопав менше, ніж посадив, — сміється Микола Тимофійович. — Із відра накопав тільки половину. Саджаю під напнутий шнурок, щоб рядки були рівними, на глибині 6–8 сантиметрів, на відстані 25 сантиметрів. Коли картопля сходить, нагортаю на неї земляний гребінь висотою 10 сантиметрів, а міжряддя рихлю. Найкраще це робити після дощу. Ніяких мінеральних добрив та стимуляторів росту не застосовую.
Чоловік розказує, що зазвичай картопля у погребі проростає. Доводиться відламувати ростки, а це погіршує урожай. Картопля літньої посадки не проросте. До того ж дасть кращий урожай наступного року, ніж весняна.
— Вона добре зберігається. Не темніє, розварюється. Велику картоплю вже їсть родина у Кременчуці, — додає Микола Драненко. — Перед тим, як помістити бульбу в погріб, їстівна нехай полежить десять днів у сараї, а сіменна десь під навісом. Тоді вона не позеленіє, та й гризуни не так її псуватимуть.
7 
35413
Комментарии