Ексклюзивы
среда, 31 октября 2012 18:33

У кардинала Рішельє на день відібрали владу

На світанку 10 листопада 1630 року французька королева-мати Марія Медічі домоглася від свого сина Людовика XIII відставки прем'єр-міністра Армана Жана дю Плессі, більш відомого як кардинал Рішельє. Він відмовлявся виселити за межі країни протестантів-гугенотів. За це католичка Медічі називала його "кардиналом гугенотів".

Насправді ж Рішельє був поблажливий до фран­цузьких протестантів, бо хотів викори­стати їхніх німецьких одновірців для ­боротьби з католицькою династією ­Габсбурґів. Вони володіли Іспанією та Португалією з ­усіма ­їхніми колоніями, Південними Нідерландами, державами півдня Італії, були королями Чехії, Хорватії, Угорщини й імператорами Священної Римської імперії. Франція ­прагнула стати другим центром впливу в Європі. Добрий шанс, щоб зменшити авторитет родини Габсбурґів, давала Тридцятилітня війна (1618–1648), яка саме була в розпалі.

Альянс із протестантами налякав ­партію святош" при французькому дворі на чолі з Марією Медічі. Переворот стався, коли ­король Людовик XIII захворів на дизентерію. ­Королева-мати влаштувала виснаженому синові істерику біля ліжка – вимагала позбавити фаворита влади. Врешті поставила вимогу: або Рішельє, або вона. Людовик нічого не сказав, лише махнув кардиналові в бік дверей. За кілька годин склад уряду замінили улюб­ленцями королеви. Увечері, коли ­Рішельє вже пакував речі для еміграції до Великої Британії, а Медічі святкувала перемогу, король раптово одужав. І першим своїм указом розігнав новий кабінет. Претендента на місце Рішельє – Мішеля де Марільяка – заарештували та спровадили до в'язниці, де він і помер. "Воістину, це був день дурил", – підсумував спробу перевороту фаворит кардинала, поет Ґійом Ботрю. "День обдурених" – так і називають цю подію в історії.

Королева-матір відмовилася помиритися з кардиналом Рішельє. За це її вигнали з Парижа й фактично ув'язнили в палаці в Комп'єні. Звідти Марія Медічі втекла у іспанські володіння в Нідерландах. Жила там утриманкою знайомих дворян і митців. 2 липня 1642-го померла в будинку свого улюбленого, на той час покійного, художника Пітера ­Пауля Рубенса в Кельні. Рішельє пережив Марію Медічі на п'ять місяців. А Людовик ХІІІ помер менш як за рік після смерті матері.

82 людини стратили під час Стокгольмської кривавої лазні 8–10 листопада 1520 року. Серед них сімох членів ріксроду – парламенту, священиків, дворян, 14 державних радників, бургомістрів Стокгольма та 50 заможних бюргерів. Усі вони були прихильниками екс-регента держави С­тена Стуре-старшого. Він виступив за скасування Кальмарської унії, згідно з якою данський король мав ­верховну владу ще й над Швецією та Норвегією. Стуре став національним героєм, бо хотів повернути шведську незалежність. Данський король Крістіан ІІ увірвався до Швеції з військом, щоб покарати повстанців. ­Залишки ­загонів захисників відступили до Стокгольма. П'ять місяців тривала облога міста, ватажка стратили. ­Оточенці погодилися на переговори. Домовилися, що припинять опір в обмін на повну амністію. 4 листопада 1520-го в Стокгольмі відбулася коронація Крістіана ІІ на правителя Швеції. У монаршому палаці розпочали святкування. На третій день ворота палацу несподівано зачинили: коло сотні учасників повстання потрапили в ­пастку. На швидкому церковному суді їх визнали єретиками. Рештки Стуре викопали й разом із тілами страчених ­спалили. Звірства данців призвели до нового повстання. Його очолив Ґустав Васа. Він звільнив країну від данської влади й заснував нову монаршу династію. Невдовзі після Стокгольмської кривавої лазні Ґустав Васа замовив серію зображень про неї. знизу – одне з них

100 доларів штрафу присудили заплатити 52-річній захисниці прав жінок, учительці Сьюзен Етоні (на монеті в 1 долар) з американського містечка Адамс, штат Массачусетс. На нинішні гроші – це $2100. Сьюзен заарештували за те, що намагалася проголосувати на президентських виборах 5 листопада 1872 року. На судовому процесі феміністка заявила, що "ніколи не заплатить жодного ­долара за це несправедливе рішення". І дотримала свого слова. Її докази спиралися на 14-у поправку до конституції. Згідно з нею, громадянином країни був "той, хто народився або був натуралізований у США". У суді так і не змогли пояснити, чому жінки не можуть голосувати. Виборче право у Штатах їм надали 1920 року

8 листопада 1651-го ­посол Папи Римського нунцій ­Йоган Торрес писав із Кракова до Рима: "Гідра козацького повстання, втративши одну голову, силкується випустити кілька нових". Більшість ­козаків, за підписаним у Білій Церкві мирним договором, не потрапили до списку державних найманців – ­реєстру. Тож вони об'єднувалися із кримськими татарами й грабували польські маєтки. Це ­провокувало короля до поновлення ­війни. Аби уникнути ­цього, гетьман Богдан Хмельницький особисто керував "пошуком і погромом козацьких гультяїв".

У повітовому ­містечку ­Єлисаветград, теперішній Кіровоград, 9 листопада 1882 року дебютував перший професійний український театр – ­"Товари­ство українських артистів під орудою М. Л. Кропив­ниць­кого". У приміщенні Зимового театру давали постановку "Наталки Полтавки" Івана Котляревського. "Не можна сказати, хто, власне, грав добре, тому що Кропивницький (Виборний), Заньковецька (Наталка), Жаркова (Терпилиха), Садовський (Микола) і Свєтлов (Петро) наче злилися духом для того, щоб зробити загальне враження. І враження було величезне", – ішлося в рецензії у "Єлисаветградському віснику". Припускають, що її автором був Іван Карпенко-Карий.

11 листопада 1935-го злетів у повітря один із цехів Горлівського хімічного заводу – через вибух ацетилену. Майстер забув вчасно провітрити вентиляційні труби й там накопичилися небезпечні випари. За його провину поплатилися 17 майстрів та інженерів. Їм дали по 8–10 років ув'язнення. Усі вони "зізналися" у підготовці саботажу й участі в контрреволюційній організації. За підсумками їхніх ­свідчень у Москві видали ­брошуру "Уроки шкідництва і шпигунства японсько-­німецько-­троцькістських агентів".

 

"Якщо ви підкидатимете мені їжаків, я кину пару дикобразів під вас", –

пригрозив голова Ради Міністрів СРСР Микита Хрущов 7 листопада 1963-го на зустрічі з американськими підприємцями в Москві. Вони задали кілька запитань про доцільність будівництва Берлінської стіни. Цікавилися, які висновки Хрущов зробив із недавньої Карибської кризи. Радянський лідер на підвищених тонах вимагав "не втручатися в права суверенної країни" й обіцяв "стерти ворогів на порох" у разі нападу. Раптово охолонув і усміхнувся:

" Та оскільки ми тут разом, цього не станеться".

 

Сейчас вы читаете новость «У кардинала Рішельє на день відібрали владу». Вас также могут заинтересовать свежие новости Украины и мировые на Gazeta.ua

Комментарии

Оставлять комментарии могут лишь авторизированные пользователи

Голосов: 463
Голосование Кто выиграет футбольное Евро-2020/21?
  • 1) Франция
  • 2) Испания
  • 3) Германия
  • 4) Англия
  • 5) Италия
  • 6) Португалия
  • 7) Бельгия
  • 8) Нидерланды
  • 9) другая сборная
Просмотреть