У Києві та Львові пройшла виставка графіки "Бачити в кольорі". Художники й дизайнери одягу пояснювали, як кольори впливають на людей. Розповідає 54-річна Зеновія Тканко, кольорознавець, дизайнер одягу, професор Львівської національної академії м
- Науку про колір офіційно започаткувало відкриття Ньютоном спектра. Тепер навіть діти знають, що колір - це світло. За 50 років до Ньютона такий самий експеримент провів монах ордену єзуїтів у Венеції Марк Антоній де Домініс. Написав працю "Про спектр кольору і бачення". Його отруїли, а потім спалили разом із книгою братчики по ордену.
Леонардо да Вінчі вважав колір у живописі другорядним. Головними були світлотінь і форма. Колоризм в Європі розвивали венеціанці - Тіціан, Джорджоне, Веронезе. Тіціан спочатку малював дуже яскраво, різними фарбами. Наприкінці життя прийшов до трьох - чотирьох кольорів, але прагнув досягнути щонайбільше відтінків.
Первісна людина спочатку користувалася тільки білим і чорним. Потім з'являється червоний. Традиційні мистецтва усіх народів використовують цю тріаду.
Перше полотно, на яке поклали фарбу, - людське тіло. Малювали соками рослин. Потім з'явилися глини, сажі. У єгиптян було більше кольорових відтінків, ніж у греків. Для малахітової зелені треба було стерти на пил твердий камінь малахіт - тут потрібна рабська сила. Синій робили з лазурі. Потім навчилися окислювати свинець - фарба зробилася дешевшою. Греки брали обмежену кількість кольорів - усього було в міру. Римляни мали багато барвників - їхня держава була завойовницькою. З Азії привозили найдорожчі фарби всіх часів і народів - індиґо і пурпур. Індиґо виробляли з куща, який ріс тільки в Індії. Були не лише дуже цінними, але й тривкими.
У середньовіччі жовтий був кольором багатства. Любив коштовні тканини. Згодом вважали кольором Іуди, повій і хвороб. Це через напади маврів, які мали жовто-чорну емблематику вбрання. На кораблі жовтий прапор означав, що там чума або проказа.
Жовтий - улюблений колір Ван Ґоґа. У нічній кав'ярні життєрадісний жовтий напружує й пригнічує. Захоплення ним означає легкі розлади в психіці. Може виникнути через вживання деяких тонізуючих напоїв.
Зелений - священний колір ісламу через нестачу рослинності. Рай у них - зелений.
Колір - перше, що викликає емоції на картині. У мистецтві завжди цінується відтінок, а не колір, який дає нам фарба в чистому вигляді. Суть роботи з кольорами - досягти гармонії, допасувати їх, щоб поєднувалися між собою. Вони міняються від сусідства з іншими. Фігура тілесного кольору на світлому тлі має вигляд об'ємніший, на темному - пласкіший. На червоному - зеленкавий, на синьому - жовтавий. Але колір змінився тільки в нашому сприйнятті.
У кіно, щоб добре сприймали жовтий, перед цим треба показати синій.
Ми відчуваємо колір на звук і на смак: рожевий - солодкий, жовтий - кислуватий. Найпахучіший колір - фіолетовий, його часто використовують для парфумних флаконів.
Після радянської сірості українці кинулися до багатоколірності, але зараз все вертається на свої місця.
Мода серед наших політиків на сині краватки - це трафарет. Найпростіше - натягти перевірений роками синій. Якщо до синьої краватки пасує блакитна сорочка й темніший синій костюм - це смачно. Синя краватка, біла сорочка, сірий костюм - дуже банально.
Жінка у світлих тонах виглядає молодшою. Якщо обирає темніші, робить більше декольте, щоб не закривати себе. Складки й фактура краще проглядаються на білих тканинах. Але людині не завжди добре в білому. Треба обрати собі відтінок - кремовий, натуральної вовни чи вершковий. Абсолютно білий личить тільки людині з ідеальною шкірою або засмаглій. Чорний - усім. Чорна сукня приховує недоліки шкіри, тому що створює контраст.
Чорний завжди доречний, але його потрібно "оживити". Одягніть, якщо передбачається малознайома ситуація, він вас оберігатиме. Прекрасне тло для аксесуарів - на ньому все "горить". Приїжджаю до будь-якої європейської академії мистецтв, а там уся тусівка - в чорному. Тільки червону хустинку чи жовту зав'яжуть, щоб зробити акцент.
У яскравих кольорах людина довго не може ходити. Ця енергетика втомлює.
Колір - це промені електромагнітного випромінювання, потрапляють до організму через клітини. В Давньому Єгипті були храми з отворами для сонячного світла. Через кольорові кварци людей опромінювали й лікували.
Найактивніший - червоний, прискорює кровообіг, підвищує м'язову напругу. Червоні окуляри одягають спортсмени - для агресивності й сили. Анемічних дітей опромінюють червоним.
Жовтий - колір інтелекту, сприяє мисленню. Добре в кабінетах та бібліотеках створювати плями жовтого. Він - балакучий. Людину треба помістити в жовте середовище, якщо їй важко спілкуватися.
Помаранчевий - апетитний, хороший для сприйняття їжі.
Блакитний гальмує всі процеси в організмі. Використовують для лікування гіпертонії, астми.
Глаукому частково лікують зеленими скельцями - сприяють нормалізації очного тиску.
Рожевий зараз дуже поширений у медицині. Американський біохімік Шаус помітив, що агресивні люди заспокоюються від цього кольору. Почали фарбувати в нього приміщення в тюрмах, психлікарнях і школах. Якщо дитина дуже нервова, рекомендують поставити рожевий абажур біля ліжка.
Колір має температуру, акустику, фактуру. Сліпих від народження навчали розрізняти кольори. Їх опромінювали кольоровими променями. Вони кольору не бачили, а відчували на дотик. Описували, які гладкі жовтий і білий, який шершавий зелений.
Здорова людина ставиться спокійно до всіх кольорів і не фанатіє від якогось одного.
Очі чоловіка були спрямовані вдалечінь й на форму, щоб бачити здобич або ворога. Тому чоловіки люблять чисті кольори. Жінка чутливіша до відтінків: мусила розпізнавати, чи достигла рослина, визначати стан дитини за відтінком шкіри.
Учні писали диктант на кольоровому папері. Найбільше помилок зробили на червоному, менше - на білому, найменше - на зеленому.
Діти до 3 років тягнуться до теплих кольорів. Люди, які займаються фізичною працею, люблять чисті кольори. Знервовані інтелектуали прагнуть до складніших відтінків.
Василь Кандінський називав зелений міщанським, його прихильників порівнював із коровою на лузі - їй добре й нічого не треба. Після тривалого носіння цього кольору хочеться одягти щось червоне.
Фіолетовий - філософський. Його люблять кардинали, художники, нонконформісти, волоцюги й збоченці. Це колір подвійної природи, бо складається з чоловічого - червоного й жіночого - блакитного. Дає людині обидва начала. Правильніше називати людей із нетрадиційною орієнтацією не голубими, а фіолетовими.
Чоловіки люблять синій
У європейців та американців найпопулярніший колір - синій, блакитний. Йому надають перевагу 38% опитаних і більшість чоловіків. Він легкий у сприйнятті, асоціюється з повітрям. Ним захоплюються нервові, збуджені люди, яким хочеться спокою.
Червоний називають улюбленим 20% людей, серед них більшість жінок. Він має чоловічу силу й енергію.
Зеленому надають перевагу 12%, чорному - 8%, жовтому - 5%, білому й фіолетовому - по 3%.
2 
1
Комментарии