четверг, 30 июня 2011 12:59

Кожна наступна дитина має привілей перед попередньою

 

42-річна вінничанка Людмила Гудзевич - матір трьох дітей. Старший син, 22-річний Денис, цього року закінчив Київський національний транспортний університет. 15-річна Анастасія - студентка столичного музичного училища ім. Глієра. Разом із 48-річним чоловіком Анатолієм виховують молодшого сина, 8-річного Назара. Людмила викладає у Вінницькому педагогічному університеті.

Розмовляємо у двокімнатній квартирі Гудзевичів. Коридор від підлоги до стелі заставлений книжковими полицями. На кухню забігає Назар. Людмила Сергіївна згадує старшого сина у такому віці.

- Денис був дуже спокійний. І зараз такий сором'язливий, скромний. Тоді я хотіла, щоб дитина була найкращою, найрозумнішою. Напевне, так вдовольняла особисті амбіції. Тепер розумію, що Анастасія отримала більше уваги й ласки.

Старшого виховувала, як книжка пише. Годувати - кожні 3 години. Вчити віршики - аби знав не менш як півсотні. І на танці його записала, і в музичну школу, на фортепіано. Не питала, чи йому це треба, чи подобається. Мало значення й те, що він ніколи не жалівся. Потім приніс диплом музичної школи, віддав, і більше за інструмент не сідав. А університет  закінчив із відзнакою. Бо ніхто над ним там не стояв. Працював і готувався самостійно.

Назара виховую зовсім по-іншому. Придивляюся більше до його потреб, а не власних. Він ходить у басейн і серед трьох - найнепосидючіший. Учили його читати не примусом, а під час гри. Йому все дається легко, ніби граючись. Правда, в Назара нема тієї працездатності, як у Дениса й Насті в його віці. Можливо, це прийде з часом. Ніколи не змушую найменшого щось робити через силу. Якщо дуже потрібно, переконую.

Думаю, кожна наступна дитина має привілей перед попередньою. Адже в батьків з'являється більше досвіду й терпіння у вихованні. Після 30 по-іншому сприймаєш світ. Спокійніше й обережніше ставишся до порад. Фільтруєш їх, а не сліпо виконуєш.

Тепер я впевнена: батьки повинні виховувати серцем. Робити, як воно підказує. Хочеш пожаліти малого - жалій. І не думай, що це непедагогічно, що балуєш. Коли ж виховувала Дениса, то приглушувала природні почуття й поривання.

Сейчас вы читаете новость «Кожна наступна дитина має привілей перед попередньою». Вас также могут заинтересовать свежие новости Украины и мировые на Gazeta.ua

Комментарии

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосов: 35413
Голосование Какие условия мира и остановка войны для вас приемлемы
  • Отказ от Донбасса, но вывод войск РФ со всех остальных территорий
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Отказ от Крыма и Донбасса при предоставлении гарантий безопасности от Запада по всем остальным территориям
  • Остановка войны по нынешней линии фронта
  • Лишь полный отвод войск РФ к границам 1991-го
  • Ваш вариант
Просмотреть