Із дорослого беруть по півтори тисячі євро

27 квітня Франція й Німеччина заявили, що збираються переглянути умови Шенгенської угоди. Ці країни найбільше серед членів Євросоюзу бояться напливу біженців-арабів з Італії.

Із середини січня, відколи почалися революції в Північній Африці, туди через Середземне море прибувають щодня до 1500 людей. Після посилення охорони біля берегів острова Лампедуза, розташованого за 113 км від Тунісу, вони пливуть до материкового узбережжя Італії. Там осіли близько 300 тис. африканців. Прем'єр-міністр Сільвіо Берлусконі попросив решту країн Євросоюзу розмістити їх у центрах для біженців. У відповідь французькі прикордонники зупинили поїзд з Італії та висадили мігрантів.

- Франція більше не може приймати біженців із Тунісу, Лівії та Єгипту. Для них немає робочих місць, - пояснює 46-річний Жан-Франсуа Копе, голова "Союзу за народний рух", партії президента Ніколя Саркозі.

- Ми не миритимемося з тим, що італійський уряд оголосить біженців із Тунісу туристами й відправить їх в інші країни, - говорить 54-річний Йоахім Герман, міністр внутрішніх справ німецької землі Баварія.

Єлена КАЛЛОНІ, 45 років, Катандзаро, Італія:

- Місяць тому всі на нашій вулиці носили їжу в табір для біженців. Нам було шкода цих людей. Але за кілька тижнів їх стало надто багато. Вони обкрадають наші будинки. Раніше ми спокійно розвішували у дворі випрану білизну. Зараз не встигнеш і оком змигнути, як кращі речі зникають. Хтось навіть відібрав у сусідчиного сина-третьокласника пакет зі спортивною формою.

Раніше ми вважали, що найгірше - коли приїжджає табір румунських циган. Але вони крадуть тільки гаманці й мобільні телефони. Та й у транспорті й у магазинах не кричать, не штовхаються. А африканці залазять у будинки. Ми зловили єгиптянина з нашим пранням. Він пояснив, що його діти залишилися майже голі, доки добралися сюди. А гроші вони вже проїли.

Ці люди доведені до відчаю, бо не знають, скільки ще тут перебуватимуть. Думаю, вони розраховували швиденько перетнути Італію й осісти в Німеччині або Франції.

Марко ПЛАТО, 57 років, власник піцерії, Рим, Італія:

- Дуже прикро, що Євросоюз залишив нас наодинці з цією навалою. У Римі їх зараз кілька десятків тисяч. Більшість ночують просто неба. Тільки декого забирають родичі або знайомі, що виїхали раніше й мають тут будинки.

Африканці шукають когось, хто вивезе їх далі. Зазвичай просяться до Франції чи Іспанії. Один мій знайомий купився на їхні обіцянки й повіз мікроавтобусом до французького кордону. Але їх завернули назад.

Інший товариш погодився перевезти біженців до Німеччини через Словенію й Австрію. Зараз такий шлях - найреальніший. Він бере по 1,5 тисячі євро з дорослого і по 500 - за дитину.

Ева ТОРІНІ, 26 років, волонтер, Рим, Італія:

- Неможливо підрахувати, скільки саме прибуло кораблів з африканцями. Чула в новинах про 300 тисяч людей. Не знаю, чи це правда. Але їх точно не менше сотні тисяч. Усі наші притулки й благодійні готелі забиті. Старих людей розміщували в хоспісах, але зараз і там немає місць. Когось забирають багатші родини з Франції чи Нідерландів. Решта впевнені, що їх тут мають годувати й платити. Чоловіки обурюються, коли не вистачає їжі на всіх.

Елла ГВІАДО, 38 років, учителька, Потенца, Італія:

- У нас зараз - повний хаос. Люди припливають до берегів, потім направляються до великих міст. Хочуть за будь-яку ціну вибратися з Італії. Але без грошей і знайомств це неможливо.

Мій чоловік працює в поліції. Каже, відправити їх назад не можна, бо всі біженці мають посвідчення жителів міста Місурата (єдине в Лівії, яке дотепер під контролем повстанців. - "Країна"). Спочатку їм допомагали вихідці з Тунісу, Лівії й Марокко, які оселилися тут давно. Але зараз і вони кажуть, що вичерпали свої можливості. Чоловік час від часу просить пустити кількох жінок помитися й покупати дітей. Дехто кличе їх допомогти по господарству за символічні гроші.

Донька після Великодня поверталася на навчання до коледжу в Німеччині. Простояла на кордоні більш як 2 години. Німці перевіряли дно автобуса, відкривали всі великі валізи на даху й у багажниках. Простукували кожен метр цистерни з молоком. Чула, що двох біженців витягли з бензовоза.

Фабіо Д'АНТОНІО, 57 років, водій, Піза, Італія:

- Я підвозив кілька африканських сімей до Рима. Розмовляв з одним лівійцем. У нього семеро дітей. Хоче розпочати власний бізнес, але на півдні Італії це неможливо - там усе контролює мафія. Поки що збирається жити на допомогу по безробіттю.

Соня ЙОРК, 48 роки, офтальмолог, Берлін:

- Уже тиждень не спілкуюся з італійською подругою. Сказала їй, що підтримую дії нашого уряду. Чому Німеччина має стати стічною канавою для всього, з чим не може впоратися решта Євросоюзу? У когось дірка в бюджеті - платимо ми. Хтось набрав кредитів - Deutche Bank витягає гаманець. Повалили лівійці й тунісці - "дорогі німці, заберіть їх собі!" Зараз у нас самих напружена ситуація. Турки, яким сприяли абсолютно в усьому, не інтегруються. Онука просить нікому не розповідати, що прийняла перше причастя, бо з неї сміятимуться однокласники-турки. Німцям немає місця у власній державі.

Петра РАСК, 34 роки, медсестра, Мюнхен, Німеччина:

- Тиждень тому поверталися з чоловіком із Сардинії. В італійських аеропортах і на автобусних станціях неможливо взяти квиток на жоден рейс економ-класу. На кордоні стояли 4 години, доки перевірили документи всіх біженців. Майже половину пасажирів висадили. Одного тунісця знайшли на даху. Люди їхали в іншу країну й не мали при собі навіть сотні євро.

Розумію, чому Німеччина скасувала два дешевих щоденних автобусних рейси Рим - Берлін. Раніше їх було п'ять.

Ксав'є ДЕБОНН, 54 роки, власник винної крамниці, Париж:

- У мене працюють прибиральниками двоє лівійців. За чотири роки вивчили кілька фраз французькою. Я бачу, що вони совісні, але не хочуть учитися. Якби знали мову, вже зробив би їх касирами чи водіями.

Кожен має по п'ятеро дітей, дружини не працюють. Час від часу до них відправляють молодших братів чи сестер - хочуть, аби вони тут поодружувалися.

Жорж ГАУРІ, 40 років, викладач, Ліон, Франція:

- Берлусконі розраховує, що Німеччина й Франція вирішать за нього проблему з нелегальними мігрантами. Мовляв, у них своїх таких купа, вони краще знають, що з ними робити. Але наш уряд і так не може примусити приїжджих учитися, працювати, зменшити криміногенну ситуацію. Італії доведеться пристосуватися до нових умов. Ви уявляєте, щоб Обама заявив прем'єр-міністру Канади: "До нас приплили багато біженців із Куби. Заберіть собі частину"?

×