Побожніших за водіїв маршруток немає в Києві людей. Особливо "тринадцятки". Вона мотається між залізничним вокзалом і Контрактовою. Маршрут куценький, але ж номер який!
Що якийсь день трапляю на ту саму. Над лобовим склом - рядок ікон. Усі формату А4. Зліва направо. "Образ Пресвятыя Богородицы Призри на смирение" - Діва Марія тримає малого Ісуса. "Господь Вседержитель" - Христос-цар зі скіпетром у короні. "Собор святых киевских жен" - громадка канонізованих черниць. І старозавітна Трійця - три янголи за столиком.
Нижче, на склі біля водія: "Вартість проїзду 2 гривні" зліва пильнує "Образ Пресвятыя Богородицы Достойно есть". Справа - Христос-Спаситель з розгорнутою книгою. Унизу, коло "двірників", акурат на рівні вартості проїду: "Семечки кушать с лушпайками".
Богородиця зліва кліпнула. Нє, здалося
Іще один "Господь Вседержитель" на А4 дивиться на пасажирів із перегородки за спиною шофера. Поряд "Аптечка у кабіні водія" і "Говорите об остановке так, как будто вы ее проехали 5 минут назад!". Усю середину займає плакат "Акція "Щаслива кришечка". Виробник соку обіцяє 50 тис. грн на халяву. Вседержитель його майже не заступає. Ну хіба що трошки.
- Водітєль, по удостовірєнію візьмете? Участнік войни, - бабуня вже втаскала свою торбу на нижню сходинку.
- Нільзя, я вже везу двох таких участніков Куліковской битви!
Бабуня стягує торбу. Двері грим. Богородиця зліва кліпнула. Нє, здалося.
Роздивляюся чернече вбрання "святых киевских жен". Стою сумирно. Бо на поручні під люком вказане "Место удара головой". Виходжу. Три пари Ісусових очей - а з немовлятами п'ять - їдуть далі.
2 
1
Комментарии