У галереї пахне лісом. Скрипаль, до стегон огорнутий хвоєю, грає тужливу мелодію. Вздовж стін - картини із соснами і небом, просочені живицею дошки. До стелі підвішені соснові колоди, ніби ростуть згори донизу. Художник Влодко Кауфман відрізає довгі смужки від традиційного карпатського гобелену. Перев'язує ними трухляві поліняки, закидає на плечі і йде.
- Шось я нічого не поняла, - каже одна з глядачок подрузі.
Прочитала, що молоко йому не можна давати
Та їй пояснює:
- Це про екологію.
Глицю і дрова художник привіз до Києва з околиць Львова.
- Раніше людина вважала себе царем природи, тепер - опікуном. Хочу знати, чи доживу до часу, коли людина стане частиною природи, - каже на відкритті виставки в Музеї сучасного мистецтва.
Гості розглядають химерних птахів на картинах, топчуться по розкиданій глиці. Наприкінці вечора киянка Лілія набиває хвоєю пластиковий пакет.
- Це для їжачка. Живе в мене на балконі, почав мерзнути. Підібрала його наприкінці серпня у дворі, тоді раптово похолодало. Прочитала, що молоко йому не можна давати. Годую котячим кормом. Хотіла запитати дозволу в художника, але не знайшла його.
- Вот вам и современное искусство, - пирскає сміхом одна з відвідувачок. - Намудрили тут перформанси, інсталяції, концепції. А народ усе ставить на свої місця.
3 
1
Комментарии