Пʼятниця, 04 січня 2013 00:00

Частину школи віддали районному суду

"Бандитам школу №90 не отдадим", "Власти махинациями отбирают школу", "Янукович, услышь каждого" — різнокольоровими фарбами написано на листах ватману. 27 грудня 2012 року близько 30 батьків стоять біля старого корпусу школи №90 на вул. Купріна в Донецьку.

Двоповерхова будівля вкрита новою металочерепицею. Уздовж стін прикріплені іржаві підпори. Деякі вікна забиті фанерою. На стіні розмашистий напис червоною фарбою "Верните школу". Це — один із двох корпусів школи №90, побудованої 1950 року. На капітальний ремонт приміщення зачинили 2007-го. За два роки — передали в оренду судовій адміністрації. Сюди має переїхати Кіровський райсуд.

— Раньше в этом корпусе располагалась вся начальная школа, два музея — Славы и "Українська хата", были кружки, — каже в мегафон Лідія Алексєєва, 53 роки. Вона в окулярах і довгій куртці з хутром на капюшоні, тримає в лівій руці пакет документів, у правій — гучномовець. Її онука вчиться в четвертому класі, онук збирається в перший. — Тут был зеркальный танцевальный зал! Теперь они малышей отправили в подвал второго корпуса. Кружки работают в коридорах, экспонаты сложили в мешки.

Мітингувальники кажуть, школі бракує місця для класу інформатики та майстерень. Навчальний заклад розрахований на 740 дітей, а вчаться — 800.

— Мы ждали, что в октябре у судей закончится аренда, думали сами заняться ремонтом. А им продлили аренду. И разделили адреса. Теперь это здание на Куприна, а второй корпус — на улице Кольцова. Видно, готовят на продажу. Это все от нас скрывали, чтобы молчали до выборов. Но мы будем воевать, — каже 33-річна Ольга Бабенко, білявка в норковій шубі. У неї в першому класі вчиться дочка.

Лідія Алексєєва трясе папером — це лист від прокурора Донецька.

— Смотрите, пишет: "Решение мэра противоречит Закону "Об образовании". Передача школьных помещений в аренду организациям, чья деятельность не связана с учебно-воспитательным процессом, запрещена законом".

Навколо починають збиратися перехожі. Огрядний чоловік років 55, з вусиками, в картузі відбирає гучномовець.

— Это здание аварийное. Судебной администрации выделили на ремонт кровли полтора миллиона, а мне на ремонт школы денег не дали. Почему? Это не моя компетенция. А вот если бы кто-то из ваших детей сломал тут шею, руки, ноги, это была бы моя компетенция. Поэтому я не возражал, чтобы здание взял в аренду суд, — пояснює Павло Ехилевський, голова райвідділу освіти.

— Ганьба! Преступники! — починають кричати жінки.

Слово просить учителька зі школи мистецтв — цей заклад досі займає частину аварійної будівлі. Збоку на першому поверсі шість вікон за металевими ґратами. На дверях вивіска — "Школа мистецтв №4 м. Донецька".

— Наши дети занимают места в международных конкурсах, у нас 800 учащихся, занимаемся в три смены. Это единственная школа, где есть и хореография, и музыка. Единственное место в Кировском районе, где дети могут получить эстетическое образование. Как можно так с нами поступить? — каже Ірина Сальникова, 42 роки. Вона побоюється, що музичну школу закриють.

Батьки запрошують подивитися, в яких умовах вчаться діти молодших класів. Обходимо старий корпус. За ним — триповерхова будівля основного корпусу. З майбутнім судом ця частина школи має спільний двір. Між корпусами — близько 4 м. Поряд спортмайданчик.

— Спортплощадку судьи уже, считай, забрали. Тут будет их автостоянка. Школьникам оставят 5 метров асфальта, а во дворе — на том месте, где у нас были линейки, теперь будут стоять машины с заключенными, — говорить Людмила Хатюшина, 35 років, мати другокласника.

Батьки вважають, що для дітей сусідство із судом — небезпечне.

— А вдруг какие заложники. Почему наши дети должны видеть, как привозят преступников? Председатель Кировского райсуда написал, что между судом и школой построит 4-метровый забор. Это вообще недопустимо! У нас не хватает денег на парты. А на забор у них есть, — говорить Ольга Бабенко.

Лунає дзвінок. На ґанку школи зустрічає невисока брюнетка в чорному пальті.

— Да, школа существует только за счет родителей. Но после этих слов я могу потерять работу. Меня уже предупреждали. Так что после Нового года, может, будет у вас другой директор, — ледве чутно вимовляє директор школи №90 Ольга Свищ.

У шкільному холі стовпилися журналісти і батьки. Хтось викликав чиновників із райради і міськради. Вони півгодини не пускають у цокольне приміщення, де навчаються учні з першого по четвертий класів.

— Задача была сохранить старое здание. Поэтому в 2009 году его передали в аренду райсуду. Дети из школы искусств останутся там же, где и сейчас. Спортплощадку никто не отберет, — запевняє заступник міського голови Валентин Локтионов.

Спускаємося на один проліт униз. У коридорі напівпідвалу смердить каналізацією. Подекуди під стелею — голі труби. Горить одна лампочка. В кутку класу, де вчиться 3-Б, на підлозі великий каналізаційний люк. Лідія Алексєєва каже, кришку на нього зробили за гроші батьків.

— Часто тут такий запах? — запитую матерів, які забирають дітей зі школи.

Вони переглядаються, усміхаються.

— Постоянно, — каже одна.

Увечері 27 грудня до школи приїжджає бригада сантехніків. Починають чистити каналізацію.

Зараз ви читаєте новину «Частину школи віддали районному суду». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 834
Голосування Який результат покаже збірна України з футболу на Євро-2020/21?
  • 1) не вийде з групи
  • 2) дійде до 1/8 фіналу
  • 3) дійде до 1/4 фіналу
  • 4) дійде до 1/2 фіналу
  • 5) дійде до фіналу
  • 6) виграє турнір
Переглянути