Розізлили "татка": як ядерна буря в Ірані переписує долю України

Обстріл АЕС "Бушер" і ліквідація відразу трьох іранських високопосадовців за кілька годин підняли ставки до небес. Після того, як європейці відмовилися увійти в Ормузьку коаліцію, Дональд Трамп та Ізраїль почали діяти на Близькому Сході на власний розсуд.

Україна та Росія при цьому опинилися в епіцентрі великих політичних торгів. Яку роль у цій грі відведено Києву та чим ризикує Кремль - аналізувала Gazeta.ua.

Максимальна стриманість на межі катастрофи

У ніч на 18 березня світ здригнувся від новин про обстріл іранської АЕС "Бушер". Тегеран миттєво звинуватив США та Ізраїль, назвавши це "грубим порушенням усіх норм". МАГАТЕ вустами Рафаеля Гроссі традиційно закликало до "максимальної стриманості", аби уникнути ядерної аварії.

Проте експерти, опитані Gazeta.ua, не виключають і варіант провокації.

"Боєприпас упав поблизу енергоблоку, але нічого не пошкодив. Іран може намагатися перетворитися з "концентрованого зла" на жертву Америки", - припускає академік Степан Гавриш.

Водночас голова Росатому Олексій Ліхачов уже малює апокаліптичні сценарії: на станції 72 т активного палива. Пряме влучання - це другий Чорнобиль.

Удар по кишені та репутації Кремля

Для Москви "Бушер" - це не лише політика, а й величезні гроші. Роботи призупинено. Іран навряд чи виплатить $600 млн боргу, а перспектива контрактів на нові енергоблоки вартістю $10 млрд просто випарувалася. МЗС РФ уже б'ється в істериці, звинувачуючи Захід у "кричущому нехтуванні безпекою". Але Трамп непохитний. Образившись на ЄС за провал коаліції, він дав зрозуміти: США самі розберуться з "ядерною зброєю в руках кількох ненормальних осіб".

Ліквідація "мізків" та слабкість Аятолли

Поки на АЕС осідає пил, розвідки США та Ізраїлю провели хірургічну операцію "по мізках". 17 березня було вбито Алі Ларіджані - секретаря Вищої ради нацбезпеки Ірану. Його називали головним зв'язковим між Тегераном та Росією. 18 березня список поповнили міністр розвідки Есмаїл Хатіб та командувач "Басідж" Голамреза Сулеймані.

Без цієї трійки новий аятолла Моджтаба Хаменеї залишається слабким і без зовнішньої підтримки. Росія в цій ситуації підважена навіть більше за Іран.

Ларіджані був прихильником "контрольованої ескалації", що дозволяло РФ вести діалог зі США, фактично розмінюючи Іран на Україну. Тепер цей канал зв'язку перерізано.

Рикошет по агресору: "червоні лінії" Путіна

Єдине, що залишається Путіну - лякати світ. Постпред РФ Михайло Ульянов уже натякає, що світ за крок до неконтрольованої катастрофи. Враховуючи російський контроль над нашою ЗАЕС та присутність у "Бушері", "рвонути" може в обох точках одночасно. Європа - під прицілом.

Проте економічно Путін виграє від війни на Сході: нафта дорожчає, доходи ростуть.

"Тому різка реакція Москви у бік США малоймовірна. Максимум - глибоке занепокоєння", - вважає президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко.

Війна без правил: що далі?

Трамп не піде на наземну операцію - внутрішня криза в США не дозволить. Конфлікт переходить у затяжну фазу "терористичної війни", куди з'їжджаються фанатики-ісламісти з усього світу.

Європа вже відчула небезпеку. Президент Фінляндії Александр Стубб натякає: ЄС готовий увійти в Ормузьку коаліцію, але в обмін на залізну підтримку України. Трамп на це відповів у своєму стилі, поцікавившись: "А куди поділися наші попередні $400 мільярдів допомоги Києву?".

Що це означає для України?

Збройний голод: Увага США зміщується. Є ризик перебоїв з постачанням зброї.

Торги за нашою спиною: Ми знову опинилися "між вогнями" - Штатами та Європою, як восени 2025-го.

Енергетичний шантаж: Удар по нафтогазових родовищах Ірану може спровокувати дефіцит газу в Європі, що змусить лідерів ЄС знову шукати контактів з Путіним.

Справжня запорука миру сьогодні - не в силових ударах, а в тому, чи залишаться друзі справжніми друзями. Україна в цих великих торгах ризикує стати предметом обміну. Найближчі дні покажуть, чи зможе світ дати скоординовану відповідь диктатурам, чи кожен рятуватиметься сам.

×