— Чиновники чомусь вірять, що пройде кілька років і всі переселенці повернуться додому, — каже 37-річний Рустем Еміралієв зі Львова, керівник громадської організації "Кримські переселенці". — Але я не збираюся повертатися. Головна проблема всіх переселенців — житло. У нашій організації зібралися люди, які захотіли отримати земельні ділянки.
Ми попросили мерів міст і сіл, щоб виділили землю. У Львові нам відмовили. Тоді звернулися в село Сокольваки за 7 кілометрів від обласного центру. Сільський голова нас підтримав. Зрозумів, що нові люди почнуть відновлювати інфраструктуру, доведеться будувати магазин, школу, садочок.
Сказав, що земля є, однак вона захоплена рейдерами. Подали до суду. Справа тяглася два роки. У грудні 2016-го отримали перші ділянки. Торік змогли їх приватизувати. Починали з 45 ділянок по шість соток, зараз маємо 110. Домовилися, що кожен власник збудує хоча б невелике житло. Скинулися по дві тисячі гривень вступного внеску. Гроші пішли на виготовлення проектно-кошторисної документації на свердловину, підведення електрики, дорогу. Від газу відмовилися. Тільки на проект мали витратити мільйон.
Виникла проблема поставити електроопори. На них треба 60 тисяч доларів, але гроші ніде взяти. Недавно їздив на переговори в Туреччину. Обіцяють допомогти.
Писав листи про підтримку в інші країни. Відгукнулася Польща. Дали кошти на проведення дня Криму. У рамках цієї програми встановили в селі дитячий майданчик. Решта міжнародних організацій витрачають великі гроші на соціальну адаптацію та моральну підтримку переселенців. Але нам це не треба. У Криму так само їв сало і сприймав українську культуру.
1 
1
Коментарі