Ця історія з реального життя, хоча здається вигаданою. Декілька років тому до мене звернувся Василь із Бориспільського району Київської області. Перед розмовою він попросив усіх вийти з кімнати, потім підозріло повів головою, чи не чує його хтось. І, нахилившись, почав шепотіти:
— Дмитрівна, я водій. Не п"ю і не хочу пити, і не пив ніколи. Але, як тільки приходить вечір, мені хтось за спиною каже: "Випий! Випий! Випий!" Подивлюся через ліве плече — нікого. А справа шепоче: "Випий!" Подивлюся через праве плече — зліва чую "Випий!" І так уже декілька місяців мене дістають.
Дивлюсь, а в Василя за спиною три чорти стоять із довгими хвостами у шляпах-циліндрах. Звідки вони взялися? Бачу у Василевих руках маленького гаманця, а в ньому три монетки по копійці. Це ж вони, ті душі в циліндрах.
— Ви гаманець знаходили?— питаю.
— Ну, знаходив. Їду, дивлюся, гаманець валяється. Вийшов із машини, підняв, а в ньому тільки три копійки по одній.
— А гаманець був ваш?
— Ні, але ж він валявся?
— Не ви його кинули, не вам його брати?
Кожна наша думка і вчинок — це вільний вибір, від якого, за законом причинно-наслідкового зв"язку (що посієш, те й пожнеш) залежить наше життя, здоров"я.
Домовики, русалки, чорти, бабай — не вигадані, а побачені
Ми живемо у двох вимірах. Перший — видимий: у ньому все бачимо і відчуваємо — звуки, запахи. Другий — невидимий: різного роду випромінювання і поля — електромагнітні, радіоактивні, торсіонні. Вчені винайшли прилади, які фіксують їх. Однак пізнати Тонкий світ повністю сучасна наука ще не може. А більшість людей у повсякденному житті не помічають проявів Тонкого світу і не замислюються над його існуванням. Але, якщо ми не бачимо і не відчуваємо, це не означає, що його не існує. Часто незрозумілі, загадкові ситуації можна легко пояснити з погляду Тонкого світу. Казкові персонажі (домовики, русалки, болотяні, чорти, бабай тощо) не вигадані, а побачені.
Пані Тетяна зі Львівської області у своєму листі дивується змінами, що сталися з її 15-річним сином:
"Не хоче ходити зовсім у школу, тільки сидить і цілий день дивиться телевізор. Нікого не хоче бачити з друзів, ні з ким не вітається, опускає голову вниз і ходить дорогою, де менше людей. Не слухає мене, байдужий до всіх нас, не поважає нікого, реакція на всі зауваження неадекватна. Раніше такого не було. Зверталася до психіатра і психотерапевта. Кажуть, що в нього такий характер і ніяких відхилень. Виписали таблетки. Він п"є їх вже три місяці, але не кращає. Йти ні до церкви, ні до екстрасенсів не хоче".
У випадках, коли людина різко змінюється, не завадить відкорегувати її біоенергоінформаційну систему. Роблять це і по фотокартці, але з часом треба провести корекцію і з нею самою. Так виробляються звички, характер, доля.
Але, окрім цього, батькам треба привчати дітей до певних обов"язків — прибрати в кімнаті, мити посуд тощо. Спочатку зробив справу, а тоді вже дивишся телевізор.
Цікавого листа надіслала Надія Павлівна з Київської області:
"Усе почалося з того, що сусід через дорогу проводив газ — в день роковин смерті мого батька. Відкопуючи трубу, він вирвав деревце. На кореневищі одрубав чотири корінці (нас четверо в сім"ї) і положив на свіжій землі біля ями. Один корінець лишився на кореневищі. Деревце поклав під наш паркан. У той же час мені снилися два покійники — я і мій хлопець. Я володіла наговором на гадюк і ним користувалася. Це деревце обсипала наговореним свяченим маком. Далі мною командувала жінка, що дала наговор (вона мертва). Мені подавалися в вухо сигнали, за якими я все робила, і з грудей був якийсь голос, і сни підказували. Я перехоронила покійного батька. Дещо з одежі спалила в печі. Цим попелом обсипала хату і двір. А через місяць у мене стався невроз. Подіяло на пам"ять. Зараз лікуюся".
Цей лист можна трактувати з погляду здорового глузду (лікуйтесь у психіатра) і Тонкого світу й підсвідомості.
Із листа дізнаємося: ваш, Надіє Павлівно, сусід належить до людей, які ліпше руйнують, ніж будують. Крім того, у вас, напевно, не склалися стосунки з ним. Що він задумував, коли рубав дерево, лишиться на його сумлінні. А ви, як людина вразлива, зрозуміли це по-своєму, тому й дали себе втягнути в коло негативних енергій власними думками і вчинками. У результаті — хвороби через перенасиченість організму ними.
Перш ніж лікувати тіло, вилікуйте душу — покайтеся, зверніться до священика. Як даєте — так і отримуєте.
2 
1
Коментарі