Тараса Силенка поховали біля матері

 

Син і донька залишилися в кобзаря 48‑річного Тараса СИЛЕНКА. Помер у Києві. Мав рак.

— У травні ми були з Тарасом у Холодному Яру на Черкащині, — розповідає політик 36‑річний Юрій Левченко. — Тоді помітив, що він недобре почувається. Наполіг, аби серйозно задумався над якісним обстеженням. За декілька днів виявилося, що в нього четверта стадія раку.

Тарас Силенко навчався в студії підготовки акторських кадрів при Національній капелі бандуристів. Закінчив Київський інститут культури. Працював у Стрітівській кобзарській школі та київському театрі "Берегиня", кобзарював. Був членом і референтом Всеукраїнської спілки кобзарів. Виступав в Україні та за кордоном. Мав у репертуарі сотні народних пісень.

— За кілька днів до смерті Тараса побачила в соцмережі, що він потребує коштів для боротьби з онкологією. Здивувалася. Бо знаю, що він практикував здоровий спосіб життя, був вегетаріанцем, постійно пив трав'яні настої. Попри сильну худорлявість виглядав здоровим, — розповідає подруга Роксолана Хмара, 51 рік. — Звістка про смерть потрясла. Мій син любив Тараса з дитинства. Познайомився у 5 років на вечорі. Після того заприятелювали. А 13 грудня 2013 року, коли "Беркут" нападав на протестувальників на столичному майдані Незалежності, ми зустрілися з Тарасом біля сцени. Всю ніч він був із нами.

Із Тарасом Силенком прощалися в Музеї Івана Гончара. Поховали його в селі Лютарі Богуславської територіальної громади Обухівського району на Київщині. Там спочиває його мати.

×