Як Росія та Китай відреагували на рішення Сенату США по Україні

Країна-агресорка продовжує демонструвати байдужість до рішень Конгресу та Сенату США щодо допомоги Україні. Чи ця байдужість справжня, показує реакція Китаю.

Сигнали з Москви та Пекіна досліджувала Gazeta.ua.

"ПРО ЩО ГОВОРИТИ?"

Ближче до ранку 24 квітня (за київським часом) Сенат США ухвалив пакет із кількох законів раніше проголосованих Конгресом. Серед них два важливих для України: про допомогу та про можливість конфіскації заморожених активів Росії.

Офіційна реакція Москви була такою:

"Ситуація на полі бою занадто красномовна та однозначна, нові партії зброї для Києва не змінять динаміку на фронті", - заявив прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков. Але на чию користь зараз розвивається динаміка - він не уточнив.

За нього це зробив президент України Володимир Зеленський.

"Далекобійні спроможності України, артилерія та ППО є вкрай важливими інструментами для якнайшвидшого відновлення справедливого миру", - заявив глава держави.

Він також наголосив, що це голосування зміцнює роль Америки, як маяка демократії та лідера вільного світу.

ПЛАЧ ЗА ГРОШИМА

Натомість Кремль продовжив виявляти занепокоєння законом про конфіскацію активів РФ.

Зокрема, на ранок після голосування міністр закордонних справ країни-агресорки Сергій Лавров зустрівся з керівництвом Асоціації європейського бізнесу у Росії та європейських торгово-промислових об'єднань.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пригожин-2. Чому у Росії високопосадовців трусить від жаху

У повідомленні зовнішньополітичного відомства зазначено: російська сторона "підкреслила ризики, пов'язані з політизицією сфери торгово-економічної взаємодії, що наростають".

Учасники зустрічі обговорили діяльність іноземного бізнесу в РФ. Раніше Лавров зіткнувся з демаршем послів європейських країн, які не прийшли до МЗС на обговорення актуальних питань. Тому він вимушений доносити сигнали через інші канали. У даному разі - напряму через представників ділових кіл. Під "політизацією" він, згідно раніше висловлених тез, мав на увазі санкції, одним з видів яких і є конфіскація активів.

ТАЙВАНСЬКА ТРИВОГА

У Піднебесній більше занепокоєні пакетом допомоги США Тайваню. Тому перші сигнали з Пекіна у відповідь на голосування у Сенаті стосувалися саме цього.

За повідомленням Bloomberg, представник китайського Офісу у справах Тайваню Чжу Фанлянь висловив рішучий протест.

"Це надсилає неправильний сигнал тайваньским сепаратистським силам", - сказав Фанлянь. І закликав Штати припинити озброювати Тайвань "будь-яким способом".

ПРО ГЛОБАЛЬНУ ГЕГЕМОНІЮ

Трохи згодом на брифінгу представник МЗС КНР Ван Веньбін висловився вже по Україні. Він наголосив, що дії США є лицемірні та безвідповідальні, оскільки є невідповідність між наданням допомоги Україні та необґрунтованими звинуваченнями проти "нормальних економічних зв'язків".

У виданні China Daily науковий співробітник Інституту досліджень Росії, Східної Європи та Центральної Азії Китайської академії суспільних наук Чжао Хуйжун присвятив цій події велику статтю під красномовною назвою: "США, а не Китай, підливають олії в українську кризу".

На думку Хуйжуна, війна могла бути попереджена або вже завершена, якби "США поставили за пріоритет - мир, а не були б охоплені бажанням зберегти свою глобальну гегемонію".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росії було по-справжньому боляче. Чому удари по російських НПЗ можуть стати найкоротшим шляхом до перемоги

Стаття опублікована 24 квітня на тлі сигналів з Держдепартаменту США на адресу Китаю та візиту Ентоні Блінкена до Піднебесної.

ЦІКАВА РЕАКЦІЯ

Загалом реакція цікава. Якщо Росія докладає зусиль, аби "не помічати" голосувань, то Китай посилає сигнали за двох. Але насправді Пекін переймається тільки за себе.

У статті Фуйжуна стверджується, що Китай не є стороною конфлікту в Україні та не торгує зброєю і товарами подвійного призначення з РФ. Хоча товарообіг між двома державами зростає і перевищив у 2023 році обсяги торгівлі РФ із США, науковий співробітник наголошує: між Китаєм та Росією курсують лише традиційні експортні товари.

Цією статтею Китай дає зрозуміти своє обурення сигналам США про промислову підтримку Пекіном ВПК країни-агресорки. Тональність публікації свідчить, що на Ентоні Блінкена очікують складні перемовини. Можна зробити висновок, що коли й були якісь домовленості між США та Китаєм, то рішення про допомогу Тайваню - їх нівелювало. Принаймні, на думку Пекіна.

Тож КНР показує максимум емоцій в офіційній та напівофіційний риториці навколо голосування у Сенаті США. На такому тлі стриманість РФ привартає увагу. Утім, Кремль не здатний замаскувати своє занепокоєння фінансовими питаннями: навіть за рахунок скупих заяв офіційних осіб.

×