"Усім кажу, що мені 50 років і ще 25 — на книжці, — сміється 75-річна Людмила Багачевська з села Сальник Калинівського району Вінниччини. — Ще молода, багато співаю. До цих пір духаюся, губи малюю".
Щороку до матері в село приїздить 50-річний син Василь з Ірландії. Працює там менеджером, живе з дружиною Аллою та сином Тарасом. П"ять років тому Василь уперше записав на касету народні пісні в материному виконанні. Понад годину жінка виконувала десять творів. Серед них — "Рушник", "Сину мій", "Мені часто сняться зорі голубі".
Записи чоловік заніс на ірландське радіо. Їх пустили в ефір. Людмила Тарасівна каже, що відтоді син щороку записує пісні для радіо. В Ірландії живе багато українців, надто із західної України. Сумують за українськими мелодіями.
До кількох народних пісень Людмила Багачевська придумала куплети.
— Оце з Вінниці приїхала від лікаря, — загортає волосся. — Зробила бутерброд із твердим сиром, чай із яблучним варенням. Нікому вже готувати. Чоловік Павло помер у 40 років від хвороби печінки. А 46-річна донька Марія живе у Вінниці. Не працює. Була бухгалтером на м"ясо-молочному технікумі. Шкода, діток у неї немає. Приїжджає до мене щотижня.
Чоловік Павло помер у 40 років від хвороби печінки
До пенсії Багачевська була черговою в гуртожитку Калинівського машзаводу. Гаптувала рушники на продаж. Нині вишиває до заміжжя доньки знайомої. Хоче подарувати на пам"ять.
Коли Людмилі було 18 років, вона чистила зброю в місцевій військовій частині. Там познайомилася з Павлом Димчуком. За рік одружилися. За кілька років чоловік поїхав на заробітки до Латвії. Згодом забрав дружину та дітей.
— Там добре можна було заробити, — згадує вона. — Чоловік в лісі працював. Я на рибо-консервному заводі оселедці солила. Жили в місті Вєнтспілс біля річки Вєнта, на границі зі Швецією. Вісім років там були. Як помер чоловік, то повернулася в Україну. Похоронила його тут, у Сальнику.
Людмила Багачевська ходить до церкви. Якось два роки в неї жив отець Георгій із сім"єю з Шаргородського району. Із сусідами жінка по-доброму. Її часто запрошують на весілля готувати.
1933, 14 січня — Людмила Багачевська народилася в с. Сальник Калинівського р-ну на Вінниччині
1941 — пішла до першого класу місцевої школи
1950 — чистила зброю у військовій частині
1954 — вийшла заміж за односельця Павла Димчука
1957 — народився син Василь
1961 — з"явилася на світ донька Марія
1966 — поїхала до Латвії на заробітки
1974 — поховала чоловіка
1975 — до пенсії працювала черговою в гуртожитку
8 
35413
Коментарі