— Я раніше нічого в житті не вигравала. А тепер удача всміхнулася. Коли гроші отримала, поповнила мобільний рахунок на рік, — каже 48-річна Ольга Пирха з села Шевченко Добропільського району на Донеччині.
Вона передплатила "Газету по-українськи" на рік. Відправила копію квитанції на адресу редакції і виграла 500 грн.
— Уперше виписала "Газету по-українськи" 2017-го. Дуже сподобалася. Її передплачує і подруга Любов Павлюк. Більшість людей у нас — російськомовні, тому українською читати не хочуть. Вони не знають, що втрачають.
Працює 10 років листоношею в селі Водянське, що за 7 км від Шевченка.
— У нашому відділенні є керівник і три листоноші. У кожної чималі дільниці — по 22 кілометри. Працюємо тричі на тиждень. Плюс — реалізація товарів. Люди замовляють продукти, мийні засоби. Є кур'єрська доставка посилок. Розвозимо все велосипедами. Під час карантину працюємо в масках, рукавицях. Видали окуляри, антисептики і крем для рук. Робота в нас нелегка. А маємо 0,6 окладу. На руки отримуємо до 3 тисяч гривень, — говорить Ольга Анатоліївна.
Народилася в Придністров'ї Молдавської Республіки.
— Після восьми класів поступила в училище у Слов'янську на контролера керамічної продукції. За спеціальністю проробила три роки. Після заміжжя переїхала в ці краї до чоловіка. Олександр працює в шахті. Виховали з ним двох дочок. Старша Лєна перебуває в декретній відпустці з 3-річним Артемом. Доти працювала поваром у кафе. Живе в нашому селі. А менша Лілія навчається в педколеджі в місті Покровськ. Буде вчителем молодших класів. Тут живе і мій молодший на дев'ять років брат Дмитро. Приїхав у гості і знайшов свою долю. Я на малій батьківщині востаннє була 2012-го. Батьків уже немає, але там живуть мої тітки, — каже Ольга Пирха.
2 
35413
Коментарі