— Спочатку про освідчення і не думав, а потім згадав дорікання Люди: "Ти навіть пропозиції мені не зробив!", — каже 19-річний Владислав Феодосій із Черкас. 14 травня він освідчився, 20 червня — одружився.
Владислав і Людмила зустрічаються рік. Вона навчається в медичному коледжі, коханий закінчив автодорожній ліцей. Шукає роботу слюсарем або водієм категорії В та С.
— Тоді продавав джинси в торговельному центрі. Уночі вивчив вірш, що знайшов в інтернеті. На роботі домовився з адміністрацією. Дозволили освідчитися на першому поверсі з мікрофоном. Запитали, чи маю обручку. А в мене ні грошей, ні персня. У салоні прикрас дозволили взяти колечко з камінчиком цирконію у кредит. Написав розписку, що до кінця місяця віддам тисячу гривень.
Подзвонив до Людмили й попросив терміново прибігти на роботу. Збрехав, що має проблеми.
— У холі почула знайомий голос по радіо. Влад читав вірша, — розповідає Людмила. — Потім вийшов з букетом білих троянд. У нього руки так тряслися, що я обручку одягла сама. Хоч нам по 19, батьки не проти весілля. Бояться лише, щоб Влада в армію не забрали.
Людмила на другому місяці вагітності.
2 
1
Коментарі
1