Ігор Кривенков смажив у потязі м'ясо кенгуру і жаб

 

25-річний Ігор Кривенков навчався на кухаря в двох університетах Польщі.

— Уперше поїхав на на­вчання в Польщу за порадою батьків і друзів у вересні 2014-го. Вступив до вищої школи готельно-ресторанної справи та гастрономії в Познані. Не закінчив, бо перевівся до школи бізнесу. Під час навчання працював у сфері обслуговування, був на кухнях у Франції, Італії й на острові Крит. Спочатку кухарем, а потім офіціантом.

Коли отримав диплом, влаштувався на роботу у вагон-ресторан потяга Москва—Париж. Ніяк не міг звикнути до постійного хитання. Їздив із Познані до Варшави. Вагон прикріпляли у Варшаві, й люди масово йшли їсти. Найбільше роботи було під час новорічних свят. У вільний час нам дозволяли готувати собі все, що було в меню: лосось запечений, стейки з яловичини, кенгуру, креветки смажені, жаб'ячі лапки.

У потязі були вагони для VIP-пасажирів. Квиток коштував майже 1500 євро. Пасажири їхали на відпочинок родинами. Багато хто з них боявся літати. Часто замовляли жаб'ячі лапки, стейки з кенгурятини, що коштували по 750 гривень за порцію. Бували й замовлення на звичні вареники з м'ясом або сиром.

У штаті працювали росіяни, українці та поляки. Був водночас кухарем і офіціантом. Щодня мали чайові, що за правилом ділили на всіх працівників. Кожному виходило десь по 600 гривень. Ресторан працює з 8:00 до 22:00. Потяг був нашим другим домом. Іноді домовлялися з провідниками і ночували у вільних купе. Коли все було зайнято, доводилося спати на кухні на матрацах. Із часом до цього звикли. Коли приїздили до кінцевого пункту, мали час, щоб трохи погуляти та зробити закупки на кухню.

Отримував погодинну оплату. У Польщі це не менш як 83 гривні на годину.

×