У Лісовому Тальнівського району на Черкащині 29 березня поховали 105-річну Хіврону Кузьменко. Була найстарішою жителькою району. Народилася 1912-го. Пережила радянсько-українську війну 1918–1922 років.
— Я те погано пам'ятаю. Бачила, що з ружжами селом ходили, людей убивали, — згадувала Хіврона Макарівна. — А вже колгоспи знала добре. Не було чим землю орати, то нас лопатами змушували її копати. Батько вмер від голоду 1933-го.
Хіврона вийшла заміж за Тараса Кузьменка. Мали трьох дітей. Старший син помер, а Василь і Галина вижили. Чоловік повернувся з війни неушкоджений.
— Він наробився в колгоспі, і я біля нього, — бідкалася.
Хіврона Макарівна не знала про війну на Донбасі.
— Телевізор я не слухаю, бо погано чую, — казала за два роки до смерті. — Треба кричати на вухо. Та й бачу погано. А про війну я не чула. Де кажете? На Донбасі? Хай Господь милує! Я ж, дітоньки, скільки тих війн пережила. Бабки мене провідувати не ходять, бо не лишилося в селі ровесниць. Були дві сусідки, то їх діти позабирали в Тальне. Скільки жила, ворогів не мала. Мабуть, тому дав мені Бог віку.














Коментарі