Ексклюзиви
Середа, 22 серпня 2007 18:11

Анатолій Григор"єв продав цапа Януковича на шашлик

Автор: фото: Надія ШТУПУН
  Любов Григорівна годує з ложки козу Ліну Анатоліївну. Поряд із Анатолієм Григор’євим стоїть коза Геля Сердючкіна. Господар каже, що з шести кіз вона дає найбільше молока
Любов Григорівна годує з ложки козу Ліну Анатоліївну. Поряд із Анатолієм Григор’євим стоїть коза Геля Сердючкіна. Господар каже, що з шести кіз вона дає найбільше молока

68-річний пенсіонер Анатолій Григор"єв тримає в сараї під хатою у Вінниці шестеро кіз. Чоловік дає їм імена знаменитостей.

Дах хати Анатолія Григор"єва ледь видніється з-за горбів у районі Вишенька. З одного боку садибу підпирають гаражі. З іншого — нові багатоповерхівки.

— Раньше і моя хата була на горбку, — відкриває ворота Анатолій Олександрович, сивий чоловік зі жвавими сірими очима. — Але почали нові дома строїти: понасипали так, що ми в ямі оказалися.

До дерев від даху прив"язані грубі троси, які підтримують хату.

— Підв"язав, бо як вітер дує, хата хитається. А в дощ отако води стоїть, — показує долонею трохи нижче коліна. — Поки на город її жолобами відвів. Інвестори сказали в квартіру перебиратися, 65 тисяч доларів дають. Я за ці гроші однокомнатну хіба куплю. А куди козочок подіти? — присідає та обіймає кіз, які гуртом кидаються до нього. — Їх зараз лише шестеро, а колись і по 20 тримав.

Дружина Анатолія Любов Григорівна, 66 років, виносить розмочені у відрі шматки хліба з порізаною гичкою. Кози Будулай, Геля Сердючкіна, Ліна Анатоліївна, Жужанна і Бєлка-Стрєлка кидаються до відра. Аби жінка не почула, Анатолій Олександрович тихо розповідає, що Люба — його друга дружина. Перша, Людмила, померла від застуди вуха.

10 років тому Анатолій Олександрович і Любов Григорівна трохи посварилися і спересердя розлучилися.

— Це він зара такий тихий, а то як шось укоїть, — почула розмову Люба. — Ну, та то діло прошле. Зара живемо разом, він — в одній комнаті, я — в другій. Ше син від його першої жінки Сашко з сім"єю біля нас.

Чорний цапок Будулай побачив у зубах в господаря шмат хліба. Стає на задні ноги. Губами забирає хліб від господаря.

Козу Юльку бабця в село купила

— Я такий фокус всігда показую, — хвалиться Анатолій Григор"єв. — Беру в зуби хліб і кажу, шо кози до мене цілуватися лізуть.

Чоловік гладить тварин по головах, чеше за вухами. Каже, що першу козу купив на прохання Любові Григорівни.

— Він чоловік городський, не привик до хазяйства, — пояснює дружина. — А мені скучно було. Козькала-козькала я його, то він пішов на базар і купив мені Чайку Андреєєвну. Ми її не продавали: померла своєю смертю через 10 років.

— Якось розвелось у нас їх, — додає чоловік. — То я зібрався на базар і веду з собою Баняковського, Професора і Композітора. Не давали, скільки хтів, то мусив назад вертатися. А вони посеред дороги як стали битися! Машини поставали, люди позбігалися. Композітор з Баняковським лобами стукалися, а Професор між ними, як суддя, стояв.

Багатьох кіз довелося продати, бо ніде тримати.

— Одного гарного козлика назвав, як колишнього мера Вінниці, Дмитра Дворкіса. Із благодарності, бо він поміг мені воду з подвір"я забрати, — розповідає господар. — Наказав робочим труби прокласти, а то ми вообще тут купалися. Кажуть, Дворкіс тільки посміявся, як узнав. Я рішив коз всякими ізвєсностями поназивати і подивитися — хто розумніший і з кого пользи більше.

— Мовчи, старий, — сердиться жінка. — Не розказуй такого, бо люди обіжаються.

Анатолій замовкає, але не витримує:

— Був у мене Янукович, — каже. — Його з Тяпкіним-Ляпкіним і Держимордою негри купили на шашлик. Козу Юльку я дуже любив, її якась бабця в село купила. Гарна козочка була, і та тож гарна, — говорить про Юлію Тимошенко. — Аби вона шось робила, а не тільки говорила, я її б так само любив.

Про цапків із іменами губернатора області Олександра Домбровського та мера Володимира Гройсмана не дає розказати Любов Григорівна.

— Може, нам яка помощ від мера буде, а ти його козлом називаєш, — свариться жінка.

Кривляючись, господар танцює на одній нозі й показує язика.

— Я після дев"ятого класу поїхав до Києва в естрадно-циркове училище поступати, — розказує  пенсіонер. — На екзамені перечепився і впав, но не розтірявся: скочив і став танцювати. Тяжке врем"я було. Артистом я не став. Кончив 11 класів вечірньої школи і робити на трамвай пішов.

1938, 27 грудня — Анатолій Григор"єв народився у Вінниці в родині колишніх селян
1954 — не вступив до Київського естрадно-циркового училища
1955 — водій вінницького трамвая
1969 — одружився зі швеєю Людмилою Косенко
1970 — народився син Олександр; живе з родиною у батьковій хаті
1973 — Анатолій одружився з Любов"ю Діденко
1974 — на прохання дружини купив першу козу Чайку Андрєєвну
1977 — померла перша дружина Людмила
1997 — розлучився з дружиною Любов"ю, але продовжують жити разом

Зараз ви читаєте новину «Анатолій Григор"єв продав цапа Януковича на шашлик». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода