Новий вид мистецтва вигадав львівський художник Роман Зуб, 55 років. Пан Роман — бджоляр. Він вирізає з порожньої вощини ескіз, тоді кладе у вулик. А бджоли надбудовують на ескізі соти. Зуб назвав свій винахід бджолопластикою.
Деякі ескізи скульптор ставить не у вулик, а в засклену рамку. Запускає під скло 500–600 бджіл, годує їх медом. І комахи ліплять картину на очах у глядачів.
— Не завжди копіюють ескіз, — розповідає. — Погода на них впливає, чи що. Самі створили цих овечок, — показує картину "Отара". — Я лише додав штрихів: паркан і ворота.
Виставка бджолиних полотен Романа Зуба відкрилася в музеї книги на території Києво-Печерської лаври. Велику залу на другому поверсі оглядають дві сім"ї. На підвіконні гуде бджолина родина.
— Це моя творча група, — каже пан Роман задоволено.
Він худорлявий, із сивою іспанською борідкою. Одягнений у стареньку бежеву сорочку.
Залазять і вилазять комахи крізь маленьку дірку в дерев"яній рамі. В інший отвір господар натовк меду. Кілька комах прилипло, ще кілька намагаються витягти з меду лапки.
На його картині "Забута оселя" — дерев"яна хата, яку, наче сніг, обліпила вощина. Навколо літає "рій" — два десятки приліплених до полотна мертвих бджіл.
— Віктор Ющенко, коли побачив цю картину, спитав: "Вони померли своєю смертю?". Я підтвердив: "Так, вони вже віджили своє".
Жінка з пишною зачіскою відмахується від комах, що кружляють по залі.
Вони померли своєю смертю?
— Якось вирізав квадрат — хотів зробити аналог "Квадрата" Малевича і назвати "Золотий квадрат". А бджілки заокруглили й зробили з нього дерево. Не люблять гострих кутів, — каже майже ніжно.
Він бере пальцями бджолу і штовхає її в отвір.
Не кусає?
— Укусить, якщо зробиш різкий рух або притиснеш. І вас не вкусить, — кладе на долоню трохи сонну комашку. Бджола лазить по руці, а тоді вилітає у вікно. — А як укусить, потріть подорожником або м"ятою. Бджолу добре прикладати до того місця, куди зазвичай роблять уколи, — сміється. — Хочете спробувати?
І довго вони ліплять картину?
— Якщо складна — два місяці.
Художник каже, що бджолині картини поки що — маловідомі, тому заробляє переважно різьбою по дереву.
— А вощина зберігається 10 років! — хвалить воскові композиції. — І пилюку відштовхує не гірше за граніт.
Де ви тримаєте бджіл?
— Я живу на околиці Львова. Тримаю вулики за містом. Там фруктові та липові сади. Інколи на балконі живуть. Літають по квартирі, гудуть.
Не дратують?
— Навпаки, заспокоюють. Маю дев"ять сімей: у кожній по кількасот тисяч бджіл.
— Мы вообще-то уже закрываемся, — підходить вахтерка.
Пан Роман заганяє рій назад у картину.
А якщо котрась за вікном залишилася?
— То знайде собі сім"ю в Києві й попроситься до неї.
1951, 4 лютого — народився в с. Деревляни на Львівщині у родині бібліотекарки і завклубом
1978 — одружився з Ларисою
1979 — закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва
1980 — народився син Тарас
1992 — з"явилася на світ донька Юля
1996 — винайшов бджолопластику, відзнака журі міжнародної виставки у Торонто
1999 — виставка у Кракові
2000 — член Спілки художників України
2 
1
Коментарі