Ексклюзиви
Четвер, 30 вересня 2021 14:21

Монета 500 грн – це пів кілограма золота. 14 експонатів Музею грошей Національного банку

1. Картки споживача. Після проголошення Україною незалежності 1991-го ще рік в обігу залишалися рублі. Для контролю за готівкою запровадили картки споживача. Давали право витратити радянські рублі в межах певної суми. На вигляд були як аркуш паперу формату А4. Посередині – інформація про власника з печаткою установи, що видавала її із заробітною платою або пенсією. По решті поля картки розмістили купони. У регіонах був дефіцит деяких товарів, тому запровадили ще й товарні картки. Наприклад, у Києві бракувало цукру.

  Андрій БОЙКО-ГАГАРІН, 33 роки, історик. Народився 28 березня 1988-го в Києві. Батько – військовий, мати – викладачка музики. Закінчив фінансовий факультет Національного економічного університету імені Вадима Гетьмана й аспірантуру Кіровоградського технічного університету. Кандидат історичних наук. Працює старшим зберігачем фондів відділу Музею грошей Національного банку. Автор понад 100 наукових статей. Розробив методику занять із нумізматики для незрячих. Улюблена книжка – ”Доля людини” Михайла Шолохова, фільм – ”Ігри розуму” Рона Говарда. Любить рибний пиріг. Подорожує. Неодружений
Андрій БОЙКО-ГАГАРІН, 33 роки, історик. Народився 28 березня 1988-го в Києві. Батько – військовий, мати – викладачка музики. Закінчив фінансовий факультет Національного економічного університету імені Вадима Гетьмана й аспірантуру Кіровоградського технічного університету. Кандидат історичних наук. Працює старшим зберігачем фондів відділу Музею грошей Національного банку. Автор понад 100 наукових статей. Розробив методику занять із нумізматики для незрячих. Улюблена книжка – ”Доля людини” Михайла Шолохова, фільм – ”Ігри розуму” Рона Говарда. Любить рибний пиріг. Подорожує. Неодружений

2. Українські купонокарбованці. З'явилися 10 січня 1992 року. Були в обігу одночасно з рублями. Ними видавали частину зарплати, решту – рублями, які 16 листопада 1992-го вивели з обігу. Купонокарбованці залишилися до грошової реформи та запровадження національної валюти – гривні – 1996-го.

3. Гривня. Дизайн розробили український художник Василь Лопата з графіком Борисом Максимовим. Друкували банкноти номіналом 1, 2, 5, 10 та 20 грн у Канаді, а 50, 100 та 200 грн – на Мальті. Гривні першого покоління відрізняються від сучасних дизайном, системою захисту та розмірами. Виготовлені до 2003 року банкноти перестали бути платіжним засобом із 1 жовтня 2020-го.

4. Монети так званого англійського карбування. Виготовили на Луганському верстатобудівному патронному заводі. Так називають, бо штемпелі для їхнього карбування гравіювалися у Великій Британії, на Королівському монетному дворі.

Відрізняються зображенням малого герба, тризуба в щиті. На "англійських" монетах він вдавлений. Колекціонери вважають їх надзвичайно рідкісними, бо були в обігу в перші тижні грошової реформи лише в окремих областях України.

  КредитАндрій БОЙКО-ГАГАРІН, 33 роки, історик. Народився 28 березня 1988-го в Києві. Батько – військовий, мати – викладачка музики. Закінчив фінансовий факультет Національного економічного університету імені Вадима Гетьмана й аспірантуру Кіровоградського технічного університету. Кандидат історичних наук. Працює старшим зберігачем фондів відділу Музею грошей Національного банку. Автор понад 100 наукових статей. Розробив методику занять із нумізматики для незрячих. Улюблена книжка – ”Доля людини” Михайла Шолохова, фільм – ”Ігри розуму” Рона Говарда. Любить рибний пиріг. Подорожує. Неодруженийові білети номіналом 100 карбованців випускали в Українській Народній Республіці 1917 року. На всіх купюрах стояли однакова серія — АД і один номер — 185. Через низький рівень захисту в обігу з’явилося багато фальшивих грошей
КредитАндрій БОЙКО-ГАГАРІН, 33 роки, історик. Народився 28 березня 1988-го в Києві. Батько – військовий, мати – викладачка музики. Закінчив фінансовий факультет Національного економічного університету імені Вадима Гетьмана й аспірантуру Кіровоградського технічного університету. Кандидат історичних наук. Працює старшим зберігачем фондів відділу Музею грошей Національного банку. Автор понад 100 наукових статей. Розробив методику занять із нумізматики для незрячих. Улюблена книжка – ”Доля людини” Михайла Шолохова, фільм – ”Ігри розуму” Рона Говарда. Любить рибний пиріг. Подорожує. Неодруженийові білети номіналом 100 карбованців випускали в Українській Народній Республіці 1917 року. На всіх купюрах стояли однакова серія — АД і один номер — 185. Через низький рівень захисту в обігу з’явилося багато фальшивих грошей

5. Штемпельні різновиди монет. Національний банк не виділяє серед них рідкісних чи поширених. Для установи це засіб платежу. Їх люблять колекціонери. Розрізняють, спираючись на відмінності деталей малюнка та дрібних зображень – колосся, ягід калини, листя.

6. Ювілейні або пам'ятні монети карбує центральний банк із нагоди важливих дат. Їх присвячують історичним подіям, рідкісним представникам флори й фауни, видатним пам'яткам архітектури України, відомим особистостям тощо. Ними можна розплачуватися. Вартість таких монет зазвичай вища за номінал, бо мають художню й колекційну цінність. Бувають із різних металів. Найчастіше використовують нейзильбер – сплав сріблястого кольору. Серед колекціонерів популярні монети номіналом 2 грн "Збори ЄБРР", "Перша річниця Конституції", "Юрій Кондратюк", "Соломія Крушельницька".

7. Інвестиційні монети. Їхнє основне призначення – накопичення капіталу та інвестиції у високоліквідний дорогоцінний матеріал – золото та срібло. Виготовляють із золота та срібла найвищої проби – 999,9. Вага найчастіше кратна тройській унції - 31,1 г.

8. Пам'ятна монета "Перша річниця Конституції України" має номінал 2 грн. Ввели в обіг 1997-го. Належить до серії "Відродження української державності". Має геральдичні елементи – напис із датою проголошення Конституції на картуші, а вгорі – орнамент. Тираж монети менший за звичайний на сьогодні – 20 тис. штук.

9. Пам'ятну монету номіналом 2 грн на честь ученого-винахідника Юрія Кондратюка відкарбували до століття з дня його народження. Справжнє ім'я вченого – Олександр Гнатович Шаргей. Родом із Полтавщини. Вирахував найвигіднішу траєкторію космічного польоту із Землі на Місяць. Це потім використали американці, коли втілювали проєкт "Аполлон". На аверсі зобразили карту зіркового неба, нанесли стилізовані зображення зірок. На реверсі – портрет ученого і траєкторію "траси Кондратюка".

10. Найбільш вартісна монета – 500 грн, присвячена чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Це 500 г золота. Тираж – до 500 штук. Колекціонери оцінюють її вартість у майже 1 млн грн. Колекції чемпіонату присвячена окрема вітрина. Окрім цієї, є ще пара монет, поєднаних в одну. Українські 10 грн та польські 10 злотих, що символізують єдність народів у проведенні Євро-2012.

  Розмінні марки 40 шагів були в обігу в Україні за часів Гетьманату Павла Скоропадського 1918 року. Ескіз створив художник Георгій Нарбут
Розмінні марки 40 шагів були в обігу в Україні за часів Гетьманату Павла Скоропадського 1918 року. Ескіз створив художник Георгій Нарбут

11. Пам'ятні монети "Оранта" вийшли в серії "Духовні скарби України". Це символ оберега українського народу. Присвячений образу Богоматері, відомому як Оранта. У вигляді мозаїки зберігається в храмі Святої Софії в Києві. На аверсі зобразили Софію Київську – кафедральний собор часів Давньої Русі, зведений в ХІ ст. Реверс монети прикрашає образ Богоматері Оранти. Гроші незвичні за номіналами, зокрема, 250 та 125 грн. Найдорожча монета з цієї серії – 500 грн.

12. Річний набір 2001-го. Щороку Національний банк випускає сувенірну продукцію – спеціально оформлений набір монет. До нього зазвичай входять усі обігові та розмінні монети. У цьому є виготовлені спеціально для набору. Наприклад, номіналом 25 коп. 2001 року для масового вжитку не карбувалися.

13. Перша гривна – монетно-ваговий зливок, виготовлений у Києві в ХІІ–ХІІІ ст. Його шестигранна форма унікальна. Вона й стала прототипом для логотипа Національного банку. Сьогодні цей знак кожен може відшукати на паперових банкнотах гривні.

14. Монети Ольвії – литі аси - старовинні римські мідні монети - великого формату із зображенням Медузи Горгони та сцени атаки орлом дельфіна. Власні емісії відбувались у Керкінітіді, Тірі, на острові Березані, в Херсонесі, Істрії, Пантикапеї, пізніше – в об'єднаному Боспорському царстві. Карбування монет у Херсонесі продовжилося. У пізньоантичний час їх відливали у візантійському Херсоні.

Зараз ви читаєте новину «Монета 500 грн – це пів кілограма золота. 14 експонатів Музею грошей Національного банку». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі