Середа, 08 квітня 2020 14:21

"Влада сильніше контролюватиме народ, прикриваючись його безпекою"

Період карантину – вдалий час для вдосконалення транспортної інфраструктури, запуску системи електронного уряду та завершення медичної реформи, – вважає економіст Анатолій АМЕЛІН

Уряд подовжив карантин у зв'язку з панде­мією коронавірусу до 24 квітня. Це спричинить кризу, зокрема в економіці. Які нові реалії на нас чекають?

– Світовій фінансовій кризі дала поштовх пандемія. Невизначеність підсилила нафтова війна між Росією й Саудівською Аравією.

Впливають і інші процеси. "Здуваються" боргові активи, якими був перекачаний світ після кризи 2008–2009 років. Їхня вартість набагато вища від оцінки доходів, які ці компанії могли генерувати. Додається боротьба країн із коронавірусом – карантин, обмеження пересувань. Порушуються логістичні ланцюжки, а це призводить до заморожування світової економіки. Україна втрачає на падінні імпорту і зниженні надходжень у бюджет.

Подовження карантину вплине на трудову активність. Досі компанії зберігали за працівниками зарплату. Тепер можуть відправити людей у неоплачувані відпустки або скоротять робочий день. Упаде купівельна спроможність. Соціологічні опитування показують, що в людей заощаджень вистачить менш як на місяць. Отже можна очікувати на зростання злочинності, протести.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль оголосив про створення стабілізаційного фонду. Чи достатньо такого кроку?

– Ідея правильна. Але озвученої суми – майже 200 мільярдів гривень – замало. Фонд підтримки української економіки має бути більший щонайменше в чотири-п'ять разів.

Допомоги потребують компанії, що найбільше постраждали від кризи. Готелі, ресторани, туристичні фірми, експортери, сфера послуг. Для них має бути пільгове кредитування, податкові канікули. Потрібно стимулювати споживацтво – видавати позики, іпотеки. Експортерам, зокрема аграріям, також потрібні кредити. Основні сили варто зосередити на підтримці реального сектора економіки – промисловості. І на збереженні робочих місць. Розробити соціальні програми. На все потрібно фінансування, непередбачене досі.

29 років Україна не мала стратегії. Такі країни є ресурсом для тих, які її мають. Лише зараз цю стратегію напрацьовуємо. Криза показує: більшість країн діють прагматично і по-протекціоністському. Глобалізацію замінює регіоналізація. Зараз кожна країна сама за себе, а вже потім починає допомагати комусь. Україна не виняток. Тож у наступних кроках влади проявлятиметься прагматична проукраїнська економічна політика. Її реалізація можлива за умови об'єднання зусиль влади, аналітичних експертних центрів, бізнесу.

  Анатолій АМЕЛІН, 42 роки, економіст. Народився 18 серпня 1977-го в Донецьку. Батько був начальником бази механізації ремонтного господарства. Мати працювала в обласному управлінні статистики. Закінчив Донецький національний технічний університет. Спеціальність – інженер-механік, розробник металургійного обладнання. Під час навчання створив із друзями фірму, робили броньовані двері й ґрати на вікна. Вступив до Міжнародного університету фінансів при Київському політехнічному інституті. На останньому курсі влаштувався в інвестиційну компанію. Пройшов шлях від брокера до генерального директора і власника. Закінчив дві програми в Бізнес-школі Міжнародного інституту менеджменту в Києві, програми МВА (Master of Business Administration) 2006 року та DBA (Doctor of Business Administration) 2012-го. Навчався в Льовенській школі економіки в Бельгії та Інституті розвитку ринків капіталу, США. 2010 року запросили до Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку. 2015-го потрапив під люстрацію. Заснував аналітичний центр Amelin Strategy і став співзасновником громадської організації ”Український інститут майбутнього”. Очолює його економічні програми. Від другого шлюбу має синів 14-річного Гліба і Матвія, 10 років. Колекціонує картини вуличних художників із країн, де побував. Та антикварні цінні папери компаній, що діяли на території сучасної України. Живе в Києві
Анатолій АМЕЛІН, 42 роки, економіст. Народився 18 серпня 1977-го в Донецьку. Батько був начальником бази механізації ремонтного господарства. Мати працювала в обласному управлінні статистики. Закінчив Донецький національний технічний університет. Спеціальність – інженер-механік, розробник металургійного обладнання. Під час навчання створив із друзями фірму, робили броньовані двері й ґрати на вікна. Вступив до Міжнародного університету фінансів при Київському політехнічному інституті. На останньому курсі влаштувався в інвестиційну компанію. Пройшов шлях від брокера до генерального директора і власника. Закінчив дві програми в Бізнес-школі Міжнародного інституту менеджменту в Києві, програми МВА (Master of Business Administration) 2006 року та DBA (Doctor of Business Administration) 2012-го. Навчався в Льовенській школі економіки в Бельгії та Інституті розвитку ринків капіталу, США. 2010 року запросили до Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку. 2015-го потрапив під люстрацію. Заснував аналітичний центр Amelin Strategy і став співзасновником громадської організації ”Український інститут майбутнього”. Очолює його економічні програми. Від другого шлюбу має синів 14-річного Гліба і Матвія, 10 років. Колекціонує картини вуличних художників із країн, де побував. Та антикварні цінні папери компаній, що діяли на території сучасної України. Живе в Києві

Які сфери українського бізнесу найуразливіші?

– У туризмі та міжнародних перевезеннях можна очікувати на закриття компаній. Якщо держава проводитиме політику підтримки, що дасть їм змогу бути на плаву до завершення кризи, це буде хороший знак. Якщо український бізнес такої підтримки не отримає, буде багато банкрутів. Зникнути може сфера побутових послуг, наприклад салони краси, які орендують дорогі приміщення. Це ж стосується багатьох магазинів промислових товарів. На текстильну промисловість не буде попиту два-чотири місяці.

Процвітають онлайн-торгівля, служби доставки. Компанії, що виробляють продукти. Фітнес-тренери проводять заняття онлайн. У майбутньому їм можуть більше не знадобитися орендовані зали.

IT-сфера теж матиме розвиток. Особливо сервіси для онлайн-комунікації, віртуальної реальності. Українські компанії з урахуванням девальвації будуть конкурентніші на зовнішніх ринках. Кількість тих, хто працює в IT-секторі, ростиме. Побільшає віртуальних сервісів – ­навчальних, консультаційних, державних, для бізнес-­комунікацій. Можуть значною мірою вийти з обігу паперові гроші, бо переважатимуть електрон­ні розрахунки.

Заходи зі стабілізації зупинять реформи?

– Криза – це не лише труднощі, але й можливості. Період карантину підходить для вдосконалення транспортної інфраструктури. Частина реформ, як-от запуск системи електронного уряду для комунікації з чиновниками, буде доречна.

Пандемія показала неготовність системи охорони здоров'я, тобто медичну реформу потрібно завершувати. Це сприятиме ранній діагностиці захворювань і профілактиці. Податкову в цих реаліях варто відкласти на наступний рік, але готувати її треба сьогодні.

Як протидія пандемії змінить відносини держави й суспільства?

– Влада сильніше контролюватиме народ, прикриваючись його ж безпекою. Суспільство у стані загрози бідності й захворювання готове пробачити жорсткіші заходи контролю. Якщо часткове обмеження прав громадян, розширення повноважень правоохоронних органів триватиме довго, до цього звикнуть і влада, і люди. Держава більше домінуватиме, визначатиме моделі поведінки. Після подолання пандемії влада може й надалі використовувати ці інструменти.

Тобто світ рухається до авторитаризму?

– Так. Китай уже проводить таку політику. У стримуванні темпів поширення вірусу там застосовували електронне спостереження, розпізнавання облич, визначення місцеперебування людей, контенту, яким вони ділилися. Ліберальні країни можуть іти тим самим шляхом – розробляти програми відстежування людей, їхніх контактів і отримувати несанкціонований доступ до персональних даних – не лише листувань і камер стеження, а й особистих біометричних.

Важко сказати, яку позицію займе Україна. Проявом авторитарності буде запровадження надзвичайного стану. Такий крок негативний з погляду і економіки, і свобод громадян.

Як зміниться поведінка людей?

– Звички набуваються за 40 днів, кажуть психологи. Продовження карантину формуватиме нові правила комунікації. Соціальні дистанції виростуть. Спілкуватися будемо більше онлайн, навіть із родичами і друзями. Свята відзначатимемо по різні боки екрана. Але саме спілкування буде частіше. А від особистих зустрічей відвикнемо. Працювати стане комфортніше не з офісу. Багато роботодавців зрозуміють, що ті й непотрібні.

Хоча людина – соціальна істота і прагнутиме спілкування, але на повернення старого формату комунікації піде час. Це не остання хвиля пандемії. Цього року очікуються ще одна чи дві.

Велика кількість електронних додатків формуватимуть графік людини, розпорядок дня. Все більше сервісів контролюватимуть наше життя. Все менше воно належатиме нам. Аналіз наших уподобань у їжі, місцях, фільмах стимулюватиме електронних маркетологів рекомендувати нам те, що, на їхню думку, цікаво, звужуючи простір для нашого вибору.

А рівень якості нашого здоров'я контролюватимуть?

– Зросте значення телемедицини, а разом із нею і збирання біометричних даних. Але турбота про здоров'я буде позитивним трендом. Люди стали більше приділяти йому уваги, реагувати на відчуття, стежити за гігієною. Ця звичка закріпиться.

Ґаджети також вдосконалюватимуться в цьому напрямку – в режимі реального часу даватимуть більше інформації про стан здоров'я людини загалом – від емоцій аж до біохімічного аналізу крові. У взаємодії зі страховими компаніями це може знизити ризик захворювань. Страховики стимулюватимуть, аби українці стежили за самопочуттям і вдавалися до профілактики.

Як пандемія вплине на споживацькі настрої?

– Зміниться структура розподілу витрат. Після кризи будемо більше вкладати у задоволення і враження, в тому числі подорожі. А для цього потрібно менше речей.

Світ постійно змінюється й вимагатиме більшої мобільності від нас. Частіше переїжджатимемо. Володіння майном не буде цінністю. Більшість прагнутиме будинок орендувати, а не володіти ним. Призвичаїмося працювати з дому, тож зможемо частіше обирати будинки, віддалені від офісу. Це як зараз програмісти можуть по пів року жити в Таїланді та працювати для українських, американських, нідерландських компаній. Виросте попит на житло за містом.

Також більше користуватимемося послугами шерінгових компаній. Якщо автомобіль потрібен раз на тиждень, не обов'язково ним володіти, можна орендувати або мати один на кількох друзів.

Більше вкладатимемо в освіту, спеціалізовані знання.

Зараз ви читаєте новину «"Влада сильніше контролюватиме народ, прикриваючись його безпекою"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 58
Голосування "Динамо" програло "Шахтарю". Хто винен?
  • 1) Марлос
  • 2) Михайличенко
  • 3) Монзуль
  • 4) карантин
Переглянути
Погода