На одному із харківських сайтів знайшов матеріал, який вразив вживанням у тексті слова "селянин". Сайт російськомовний. Сам допис мав назву "Жажда приключений толкнула селянина угнать и покататься на чужой машине".
Ми звикли, що "селянин" – слово, котре вживають в українській мові. У російській його відповідником є слово "крестьянин". Тож я вирішив розібратися, наскільки доречним є вживання у російській мові суто українського слова селянин. Пішов у читальний зал бібліотеки, обклався тлумачними, етимологічними словниками як видань 50-80 років минулого століття, так і виданих протягом останніх років.
В етимологічному словнику російської мови Г. Циганенка зазначено, що слово "крестьянин" вживається із XIV століття у значенні "поселянин", "землероб". Перед цим упродовж кількох століть його вживали у значенні "мешканець руської землі". А у Х столітті слово "крєстьянін" взагалі вживалося паралельно зі словом "хрістіанін". Виходить, слово "крєстьянин" походить від давньоруського "крьсти?нинъ". У сербській писалося "крш?анин", словенській "kr???n", чеській k?еst?аn, польскій chrze?cijanin. І було запозичене із латинської мови: сhristianus - "христианин".
Слово ж "селянин" науковці вважають похідним від слова "селити". Коли це слово вперше вжили у значенні "людини сільської місцевості" – невідомо. У словнику Бориса Грінченка читаємо: "Ой задумав селянин міщаночку брати, вона йому одказала: "не вмію я жати".
Ще зі шкільної парти з художніх творів, із уроків історії ми не раз читали та чули з уст учителів слова "крєсьтьянє", "крєстьянін". Згадаймо, терміни "крєстьянскоє востаніє Булавіна", "крєстьянская война Пугачова", "крєстьянскоє востаніє Разіна", "крєстьянє Толстого".
За однією з версій слово "селянин" почали вживати українці, котрих царський уряд у 17– 18 ст. переселяв із України на територію Росії. Так воно там і прижилося у теперішньому його значенні.
1 
1
Коментарі
64