Ексклюзиви
Пʼятниця, 16 липня 2021 09:05

Обов'язкове вживання української мови підтвердили законом

Обов'язкове вживання української мови підтвердили законом
Верховна Рада прийняла мовний закон 25 квітня 2019 року. Фото: facebook.com/verkhovna.rada.ukraine

Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" набув чинності 16 липня 2019 року. Підтвердив норму Конституції України про єдину державну мову в Україні, нею зобов'язаний володіти кожен громадянин.

Задля забезпечення виконання норм документа створили Національну комісію зі стандартів державної мови та секретаріат уповноваженого із захисту державної мови. Українська стала обов'язковою в усіх сферах публічного життя. Закон зобов'язав користуватися українською при виконанні службових обов'язків чиновників, військовослужбовців, правоохоронців, прокурорів, адвокатів і нотаріусів, освітян та медпрацівників. За порушення передбачили штрафи – від 3,4 до 6,8 тис. грн.

Державною мовою зобов'язані користуватися в діловодстві, сфері культури, рекламі, під час проведення спортивних заходів, у написах і повідомленнях у транспорті, під час обслуговування пасажирів, на вивісках та дорожніх знаках, у науці разом з англійською.

Більшість положень мовного закону набули чинності протягом двох років. З 16 липня 2021-го держслужбовці почнуть складати іспити на знання мови, які розробила Національна комісія зі стандартів державної мови. Відтепер не менш як половина книг, які надрукував видавець упродовж року, має бути українською мовою. Не менш ніж 50% назв книг у книгарнях – державною. Використання української мови стане обов'язковим у фільмах і серіалах на телебаченні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Не дамо продати мову": під Радою мітингувальники побилися з правоохоронцями

"Підтримка законопроєкту багатьма депутатами, спікером, членами уряду і президентом дозволили по максимуму закласти в документ ті норми, які ми хотіли. Навіть компромісні зміни, які внесли в другому читанні, не вважаю недоліками. Вони стосувалися відтермінування деяких норм на рік-два-п'ять. Це дозволяє підготуватися до змін", - вважає співкоординатор руху "Простір свободи" Тарас Шамайда.

Найслабшими вважає норми про телебачення.

"Збільшення квот відклали на 2024 рік. Власники телеканалів – переважно любителі російської мови. Щоб вони чинили менший опір, то мусили йти їм на поступки. Це було потрібно, щоб мати потрібну кількість голосів. Дозволили мати 25 відсотків російськомовних програм. Це тяжко проконтролювати. Бо ведучий може говорити українською, а гості російською. Задумана вона, як українськомовна, а виходить майже повністю іншомовна. Телебачення як чинник об'єднання суспільства має бути повністю українськомовним", - переконаний Тарас Шамайда.

Чи виправдав мовний закон сподівання авторів і яким бачать становище української читайте в журналі "Країна" за 15 липня 2021 року.

25 квітня 2019 року парламент підтримав у другому читанні та вцілому законопроєкт про забезпечення функціонування української мови як державної.

За проголосували 278 народних депутатів. Ще двоє парламентарів повідомили, що їхні картки не спрацювали.

Після ухвалення рішення парламент виконав державний гімн.

На історичне пленарне засідання приїхали третій президент Віктор Ющенко та патріарх Філарет.

Зараз ви читаєте новину «Обов'язкове вживання української мови підтвердили законом». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі