15 травня в Україні відзначають День пам'яті жертв політичних репресій. Згадують постраждалих від політики радянської влади у 1920-1980-х роках.
За цей час за "політичними статтями" було заарештовано майже 1,5 млн осіб. Багато з них розстріляли. Інші пройшли тюрми, заслання, вислання, каторгу, табори, примусово побували в психіатричних лікарнях. Репресії торкнулися всіх верств - селян, науковців, політиків, військових, священиків, представників культури.
Найбільша кількість жерт репресій припадає на 1937-1938 роки. Тоді в Україні засудили 197 617 осіб, з них до розстрілу - 122 237 громадян. Вироки виносили позасудові органи - "трійки" НКВД. Для людей стали звичними нічні арешти сусідів, підозри колег на роботі, друзів, родичів, пошук шпигунів та шкідників, острах доносів та обов'язок публічно таврувати ворогів народу. Особа могла написати донос на колег, щоб ті не донесли на неї першими. Це стало типовим засобом вирішення особистих конфліктів із керівництвом, викладачами та родичами
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За одну ніч у Києві розстріляли 563 людини
Радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів. На місцях поховань зводилися режимні об'єкти, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева.
Найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій - Биківнянський ліс під Києвом. Тут був об'єкт спеціального призначення НКВС, де наприкінці 1930-1940-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. Поховали близько 100 тис. репресованих.
В Україні також відзначають День свободи совісті та віросповідання. Його запровадження свого часу ініціювала Всеукраїнська Рада релігійних об'єднань за сприяння Українського інституту національної памʼяті.
Коментарі