Дуже часто допитливі ставлять слушне запитання:
? А звідкіля ж беруться чужизми в українській мові?
Загалом, шляхів є декілька. Але один з найголовніших ? це потрапляння усілякої мовної дурні на законодавчому рівні!! Прошу панство ? живий приклад у новоприйнятому законі "Про зайнятість населення":
"Новий закон також вперше закріплює в Україні такі поняття як: РЕКРУТИНГ (діяльність підприємств, що надають посередницькі послуги з працевлаштування), АУТСТАФФІНГ (послуга виведення персоналу за штат роботодавця) і АУТСОРСИНГ (діяльність підприємств, що здійснюють наймання співробітників для виконання ними робіт в іншого роботодавця".
Грубо кажучи, ці неуки та нероби, які толком ЖОДНОЮ мовою не можуть двох слів гарно зв'язати, спочатку пхають це моволайно у Закони, а звідти ці славєчка ? хочеш чи не хочеш, ? а мусять йти в інший обіг.
В "людських" країнах у таких випадках роблять інакше: якщо з'явилася якась нова тяма, яка не має відповідника у рідній мові, то тоді це питання висувається до розмаїтих мовних наукових закладів, які умовно можна назвати "Інститут Сучасної Мови". В кожній країні може бути своя власна назва.
І лише після обговорення у колі мовознавців спільно зі знавцями з певної галузі (у нашому прикладі це, очевидно, мали би бути правознавці та представники з "вербувальної" справи) на люди виноситься вже усталений і погоджений термін, який іде у законодавчі приписи й у загальний обіг.
Між іншим, в Україні існує низка відповідних наукових установ, які повинні були б такі питання розв'язувати.
Наприклад, є ж у нас
Інститут Української Мови, Інститут Мовознавства iм. О.О.Потебнi, Український мовно-інформаційний фонд і так далі.
По-перше ? це, якщо не помиляюся, прямий обов'язок подібних закладів: витворювати нові слова на запит часу, або ж надавати призабутим слівцям новітніх смислів.
По-друге (і тут я більше, ніж на 100 відсотків певен) - а чи бодай один той "пісятєль", який укладав вербувальний закон, звернувся за порадою хоча б до когось із перелічених вище закладів або подібних установ??
Підозрюю, що тим законо-пісятєлям навіть на гадку така думка не спадала: "А зачєм? Шо ту не панятнава, в етіх славах? Ета же юрідічєская терміналоґія, прінятая ва всьому мірє!"
Ну ось за що, за що, а за весь світ я точно так сміливо не розписувався б!
Коментарі
27