Середа, 24 жовтня 2018 22:35

Ирій, проєкт, мітологія і віцепрем'єр – обговорили редакцію нового правопису
8

Фото: Олена Капнік
Участь у круглому столі взяли студенти і викладачі Інституту філології

Сьогодні в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбувся круглий стіл "Український правопис і екологія мови". Захід присвятили Проекту нового українського правопису. На початку жовтня завершилося громадське обговорення документу. До правопису включили частину правил, які українці використовували у 1920-х роках і були прописані у Харківському правописі або "скрипниківці".

"1919-го Українська академія наук ухвалила "Головніші правила українського правопису". Через 9 років у Харкові видали перший загальноукраїнський правопис. Комісії тоді вдалося досягти компромісу. Українські з походження слова писали відповідно до східноукраїнських правописних традицій, а запозичені – до західноукраїнських. 1933-го вийшов істотно змінений і наближений до норм російської мови "Український правопис", який доопрацьовували й перевидавали 1946-го, 1960-го, 1990-го, 1993-го. 1999-го під керівництвом члена-кореспондента НАН України Василя Німчука розробили "Український правопис. Проєкт найновішої редакції", але його погубило загальнонаціональне обговорення", - розповідає член Національної правописної комісії професор кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Лідія Гнатюк.

Комісія з питань нового правопису складалася з 25 членів-лінгвістів. Її створили 2015-го. Над проектом працювали 3 роки. Протягом цього часу провели більше 20 погоджувальних рад. На заключному засіданні члени комісії проголосували одноголосно за зміни, які внесли після громадського обговорення.

Автор: Олена Капнік
   Член Національної правописної комісії професор кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології  КНУ Лідія Гнатюк розказує про основні зміни у правописі. У новій редакції пропонують вживати термін «з дефісом», а не «через дефіс».
Член Національної правописної комісії професор кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології КНУ Лідія Гнатюк розказує про основні зміни у правописі. У новій редакції пропонують вживати термін «з дефісом», а не «через дефіс».
"Під час роботи комісія заклала принцип дотримання в рамках правопису соборності, етнографічності, історичності, українців як нації. Тому правопис має погоджувальний характер. Він не руйнує систему української мови. Разом з тим підтримує староукраїнську писемну традицію і спирається на узус поетичності. Зараз питання правопису на часі. За умови толерантності це питання, яке може згуртувати, а не роз'єднати", - каже член Нацкомісії, завідувач кафедри загального мовознавства та класичної філології Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Ірина Голубовська.

Робота над Проектом правопису триватиме до кінця року. Наразі змінили 10-15% правил.

"Кардинальних змін у проекті немає. У кількох випадках увели варіативність написання слів. Наприклад, "и" (паралельно з "і") можемо вживати на початку слів ирій, ирод. Упершій редакції пропонували писати "индик", але цю зміну не прийняли. Індик пов'язаний з Індією, тому залишили чинну норму. На початку окремих вигуків (ич, ич який), дієслів (икати, икнути) та похідних від них іменників тощо пишемо "и". В українських топонімах і прізвищах розширили вживання літери "ґ". Внесли зміни в написання складних іменників. Так, разом писатимемо слова з першим іншомовним компонентом "максі", "міді", "міні", "екс", "віце" тощо", - розказує Лідія Гнатюк.

У новій редакції пропонують вживати термін "з дефісом", а не "через дефіс".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Найбільше обурюють индики та инші — з літерою "и" на початку"

Автор: Олена Капнік
  Участь у круглому столі взяли студенти і викладачі Інституту філології
Участь у круглому столі взяли студенти і викладачі Інституту філології

Багато дискусій під час обговорення проекту викликало написання слів з "пів". За чинним правописом пишуть разом, через дефіс або з апострофом. За новим проектом правопису, усе пишуть окремо – пів аркуша, пів відра, пів години, пів Києва.

"Якщо "пів" з іменником у формі називного відмінка становить поняття і не має значення половини, тоді пишемо разом – південь, півострів, піваркуш. У деяких словах грецького походження з th можемо писати анафема і анатема, кафедра і катедра, ефір і етер, міфологія і мітологія. Час покаже і мова вирішить сама, що приживеться, а що ні", - додає фахівець.

Істотних змін зазнав розділ "Пунктуація". У новому правописі є норми, яких ніколи не було раніше. До прикладу, раніше у правописі не існувало скісної риски. Тепер є.

"Якщо у прямій мові, взятій у лапки, є інші слова або вислови, що мають уживатися в лапках, доцільно використовувати зовнішні і внутрішні лапки. У першому випадку – "кутові лапки", або "лапки-ялинки"; у другому - "лапки-ла́пки"", - пояснює Гнатюк.

Багато правок у новому проекті доцільні, кажуть учасники круглого столу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Индик", "икавка" і "віцепрем'єр": мережа обговорює нові правила правопису

"Процес може тривати довго. Але він не буде завершений, поки офіційно не поставить крапку верхівка – Кабмін, приміром. Лише тоді не виникатиме проблем в написанні", - переконаний завідувач кафедри сучасної української мови Інститут філології імені Тараса Шевченка Анатолій Мойсієнко.

Автор: Олена Капнік
  Під час круглого столу дискусії виникли щодо написання «і» та «и». Останню вживатимуть на початку слів – икавка, ирій. У першій редакції також пропонували писати «индик», але цю зміну не прийняли.
Під час круглого столу дискусії виникли щодо написання «і» та «и». Останню вживатимуть на початку слів – икавка, ирій. У першій редакції також пропонували писати «индик», але цю зміну не прийняли.

Україна не єдина держава, де йде робота над правописом. У Німеччині протягом 1996-2006 років співіснували два правописи. Десять років тривав "перехідний період", коли користувалися новими і старими нормами. Деякі зміни не прижилися і німці повернулися до старого написання.

"У німецькому правописі набагато більше однозначності. В українському все значно складніше. Він має спір ідеологій і поколінь. Зважаючи на це, потрібно щонайменше 20 років, щоб їх вирішити", - вважає професор мовознавства Інституту славістики Віденського університету, дослідник української мови Міхаель Мозер.

Чинний правопис української мови - наслідок і узаконення української радянської мови. Її "нормалізували" у 30-80-і роки ХХ ст. В Україні досі використовують правопис сталінських часів. Вперше ідея змінити чинний правопис з'явилась на I Міжнародному конгресі україністів 27 серпня—3 вересня 1993 р

Зараз ви читаєте новину «Ирій, проєкт, мітологія і віцепрем'єр – обговорили редакцію нового правопису». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 3597
Голосування Чи варто із дітьми вчити уроки?
  • У жодному разі не треба
  • Завжди потрібно
  • Треба до 5 класу
  • Потрібно, якщо дитина заробила погану оцінку
  • Слід тільки перевіряти виконане завдання
  • Треба, якщо про це благатиме дитина
Переглянути
Погода