У мережі триває флешмоб із закликом унормувати вживання фемінітивів в українській мові. Акцію ініціювала репортерка Громадського радіо Ана Море.
Суть флешмобу полягає в тому, що учасники публікують пости із тегом #легалізуватифемінітиви.
Також вони надсилають лист секретарці Української національної комісії з питань правопису Ларисі Шевченко. Пропонують додати до нового проекту варіативне вживання іменників - назв професій і посад. Поруч із чоловічими формами додати фемінітиви. Тобто нормалізувати вживання фемінітивів і в публіцистичному, і в художньому, і в науковому стилях, пише сайт hmarochos.kiev.ua.
Також варто зазначити, що не йдеться про обов'язкову вимогу включення фемінітивів. А лише про можливість на свій розсуд чи у межах установи обирати, яку з 2 форм іменників обирати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жіночі назви професій заборонила радянська влада
Ініціаторка флешмобу зауважила, що близько 3,5 тис. фемінітивів зафіксовані у СУМі, проте там вони марковані як стилістично забарвлені - мають позначки розм. чи зневажл.
"Життя жінки давно вже не обмежене домашньою сферою. Позначення дружини чоловіка-військового - не єдиний контекст, у якому вживають назву професії з "жіночим" суфіксом. Чому б не припинити зводити вживання "жіночих" назв професій до умов "розмовних" і "зневажливих"?" - сказала журналістка.
Ана Море нагадала, що фемінітиви були зафіксовані вже в першому українському друкованому словнику "Лексисі" Лаврентія Зизанія 1596-го. Він містив 7 жіночих найменувань. Як свідчать архівні документи, у 1930-х роках жіночі форми використовували у звітах.
Фемінітиви притаманні українській мові, це не якесь нове явище. До 1940-х років у Львові люди використовували фемінітиви. Чому вони зникли, розповідає мовознавиця Олена Синчак.
"Діаспора до фемінітивів ставиться по-іншому, ніж ми. У них ця традиція не була перерваною", - каже вона.
Коментарі