пʼятниця, 06 липня 2018 00:15

Жіночі назви професій заборонила радянська влада

Автор: WWW.BLOGSPOT.COM_
  Плакат із переліком фемінітивів створив Центр гендерної культури Харкова спільно з мово­знавцем Оленою Малаховою. Поширюють його закладами міста. Фемінітиви — це назви осіб жіночої статі, які позначають посади чи рід заняття. Термін походить від латинського слова ”феміна” — жінка. Мають чоловічі відповідники, що використовуються до людей обох статей. Але борці за права жінок вважають, що толерантніше використовувати саме фемінітиви. Наприклад — директорка, професорка, лікарка, авторка, мисткиня, лауреатка, винахідниця
Плакат із переліком фемінітивів створив Центр гендерної культури Харкова спільно з мово­знавцем Оленою Малаховою. Поширюють його закладами міста. Фемінітиви — це назви осіб жіночої статі, які позначають посади чи рід заняття. Термін походить від латинського слова ”феміна” — жінка. Мають чоловічі відповідники, що використовуються до людей обох статей. Але борці за права жінок вважають, що толерантніше використовувати саме фемінітиви. Наприклад — директорка, професорка, лікарка, авторка, мисткиня, лауреатка, винахідниця

— Фемінітиви — жіночі назви професій — завжди були нормою для українців. Потім радянська влада заборонила їх, — каже мовознавець 33-річна Олена Синчак. — До того використовували в живій мові, літературі та пресі. Це не нове явище. Збереглися у творах і листах письменниці Наталі Коб­ринської (1855–1920). Писала "патріоти і патріотки" — постійно наголошувала на подвійних формах.

Чому саме тепер заговорили про фемінітиви?

— Бо активізувався жіночий рух. Фемінітиви — один з інструментів його провідниць. Раніше тільки згадували про них. Українську мову відроджували без розуміння засобів — що і як для неї треба зробити. Виявляється, слід повертати великі пласти забутих слів. Серед них і назви жінок. У радянські часи українська мова розвивалася під впливом російської. Відмова від фемінітивів списана саме з неї. Словацька, чеська, хорватська й інші віддалені від Росії — фемінітиви використовують. Мені видається, що саме до тих слов'янських мов більше сенсу спрямовувати розвиток української. Дослідник Іван Ковалик писав, що фемінітиви — ознака української. Це робить її центральноєвропейською мовою.

Хто мав би почати цей процес?

— У світі мовне питання регулюється державними механізмами. У нас поки що це все зупинилося на законодавчому рівні. Зараз громадські активісти й засоби масової інформації є більш ефективною силою, що запускає мовотворчі процеси. Добре, коли медіа усвідомлюють свою вагу і активно включаються у це. Важливо шукати, знаходити й користуватися призабутим. Тоді мова ставатиме якомога багатшою.

Чи можемо сказати, скільки фемінітивів існує в українській мові?

— Cловники фіксують майже три з половиною тисячі таких слів. За моїми спостереженнями, за останнє десятиріччя до них додається все більше нових. У 2000-х це було близько 50 новотворів, зараз — понад 500. Тобто процес іде. Рівність між чоловіками та жінками означає і розвиток тієї лексики, яка стосується заняття жінки. Коли на державному рівні йдеться про присвоєння якихось посад, то вони всі зводяться до чоловічої назви. Потрібно розвиватися, щоб жінки казали "я — директорка і хочу називатися так, а не директором".

Які фемінітиви повернулися із давньої традиції?

— Активно використовують слово "членкиня". Це форма із 1930 років. Тоді ще були членка та члениця. Це забуті словотворчі моделі. Замість них часто випрацьовуються інші. У своєму словнику академік Агатангел Кримський пропонує фемінітив "виборниця". Тепер ми вживаємо "виборчиня".

Чому фемінітиви часто використовують із насмішкою і певним глузуванням?

— Через низький статус жінки в українському суспільстві. Він закріплений до всього, з чим пов'язана її стать. Одна скандинавська дослідниця вивчала сім мов, у яких є категорія роду. Хотіла подивитися, як люди реагують на ці слова і наскільки фемінітиви приживаються. Дійшла висновку, що статус жінки у суспільстві визначає сприйняття цих слів. Навіть у нашій діаспорі до фемінітивів ставляться по-іншому. У них ця традиція не була перервана радянським періодом.

Як познайомитися з фемінітивами?

— Перш за все — словники. Слід шукати в них потрібні слова. Розробляють сайт, де будуть зібрані всі фемінітиви. Волонтерка Ґабріела Медвецька з Ужгорода створила добірку, взяту зі словників. Ми доповнюємо їх новими словами. Потім працюватимемо над ними в експертних групах. Усі охочі зможуть долучатися до цієї роботи. Вносити свої слова і пропонувати зміни до існуючих. Це рух, що започатковується з низів. Держава поки що не запускає таких ініціатив.

Зараз ви читаєте новину «Жіночі назви професій заборонила радянська влада». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути