2 листопада 2000 року неподалік міста Тараща, за 100 км від Києва, знайшли обезголовлене тіло, у якому дружина та друзі впізнали журналіста 31-річного Георгія Гонгадзе. Був засновником і першим головним редактором інтернет-газети "Українська правда".
Його шукали від 16 вересня. Того вечора вийшов із квартири редактора "Української правди" Олени Притули і додому не повернувся. Востаннє Притула бачила його близько 22:30, коли він прямував додому до дружини і дітей.
До цього журналіст заявляв, що наприкінці червня за ним стежать на автомобілі "Жигулі". Вранці біля будинку та ввечері біля роботи. З цього приводу звертався з листом до тодішнього генпрокурора Михайла Потебенька про стеження за ним міліції і невідомих осіб.
Подробиці вбивства стали відомі з вироку Печерського суду Києва від 29 січня 2009-го. Згідно з матеріалами кримінальної справи, вбивство було скоєно в ніч проти 17 вересня 2000-го в лісі в Київській області співробітниками міліції Миколою Протасовим, Олександром Поповичем, Віталієм Костенком та генерал-майором Олексієм Пукачем.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В мережі з'явилися унікальні кадри з Георгієм Гонгадзе
Близько опівночі Попович, за вказівкою Пукача, неподалік від місця зупинки автомобіля, в якому вже знаходився Гонгадзе, викопав лопатою яму. У ній і задушили Гонгадзе власним ременем. Тоді облили бензином і підпалили. Коли вогонь згас – яму закидали та замаскували травою. У жовтні Пукач із метою приховати злочин, ще раз викопав тіло Гонгадзе та відвіз до лісництва Таращанського району Київської області. Сокирою відрубав голову і закопав її окремо від тіла.
27 лютого 2001-го Генеральна прокуратура України визнала факт смерті Георгія Гонгадзе і порушила справу за статтею "Умисне вбивство". За злочин були затримані 4 виконавців. І у березні 2008-го Апеляційний суд Києва виніс вирок трьом із них. Костенко і Попович отримали по 12 років в'язниці, Протасов був засуджений до 13 років позбавлення волі. Пукач, який, за даними слідства, керував діями трьох міліціонерів, був затриманий у липні 2009-го в Житомирській області. 29 січня 2013-го був засуджений до довічного ув'язнення. У вироку було зазначено, що Пукач отримав наказ убити Гонгадзе особисто від тодішнього міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка, який, за офіційною версією, вкоротив собі віку 2005-го. Після оголошення вироку Пукач заявив, що погодиться з ним лише в тому випадку, якщо в одній клітці з ним знаходитимуться Леонід Кучма і Володимир Литвин.
22 березня 2016 року журналіста поховали у дворі церкви Миколи Набережного на Подолі в Києві після проведення траурної церемонії. Тіло Георгія увесь цей час лежало в морзі, через тривале слідство та судовий процес.
Сім'я Гонгадзе переконана, що замовники вбивства залишилися непокараними.
Після вироку 2013 року Пукач подавав апеляцію, але програв її. У 2016-му Апеляційний суд Києва визнав довічний вирок Пукачу законним та залишив його в силі. З того часу Пукач відбуває покарання в Чортківській колонії Тернопільської області. Майже відразу він почав клопотати про переведення його до в'язниці для колишніх правоохоронців.
Спочатку Пукач аргументував своє клопотання тим, що так родичам буде простіше його провідувати. Потім - тим, що його здоров'я у Чортківській колонії під загрозою. Обидва рази у задоволенні клопотань Пукачу було відмовлено. Але з часом у нього виникли нові прохання.
У 2018 році суд перерахував за "законом Савченко" термін покарання для ексначальника департаменту зовнішнього спостереження Міністерства внутрішніх справ Олексія Пукача. Клопотання про перерахунок терміну подав адвокат Пукача. За "законом Савченко", добу перебування в слідчому ізоляторі арештантам рахують як дві - ув'язнення. На 10 січня 2018-го Пукач відбув уже понад 14 років ув'язнення. І це перший пільговий термін, коли довічник може просити помилування.
У 2021 році у Єдиному державному реєстрі судових рішень з'явилася постанова Печерського суду Києва, який відмовив Пукачу у його клопотанні, датованому 2019 роком. У цьому клопотанні Пукач просив про поновлення строку для подачі касаційної скарги.




















Коментарі