Чому Європа боїться передати Києву заморожені активи РФ та в якій країні їх найбільше: світові ЗМІ написали

Попри розмови, європейцям досі складно виділяти реальну військову допомогу Україні та подбати про переозброєння своїх армій, пишуть цього тижня світові ЗМІ.

Медіа акцентують увагу на тому, що європейцям таки доведеться витрачати на оборону і відбудову України заморожені активи РФ, попри усі страхи. Бо сама Москва ніколи не погодиться компенсувати збитки, завдані Україні.

Також західні видання зауважують, що США перестали працювати в міжнародних групах, які слідкують за протидією Росії в обході санкцій.

Gazeta.ua ознайомилася з текстами в іноземних ЗМІ.

"Фальшивий мир в Україні. Лише Трамп досі вірить, що це реально", Politico, США

Європа страждає від того, що можна назвати "втомою від Дональда Трампа". Минуло п'ять тижнів, відколи президент США приголомшив Захід, закликавши Володимира Путіна розпочати процес, який, як він обіцяє, принесе "кінець цій жахливій війні".

У відповідь обурені лідери ЄС наполягали на центральному місці за столом переговорів і заявили, що не має бути розмов "про Україну без України". Ці обурені вимоги впали на кам'яний ґрунт.

Врешті, США і Україна налагодили пошарпані відносини настільки, щоб провести переговори в Саудівській Аравії та узгодити план 30-денного припинення вогню вздовж фронту. Щоб Україна запровадила перемир'я, була одна скромна умова - Росія мала погодитися на те саме. Але коли Трамп знову поговорив з Путіним про перемир'я, той фактично відмовився.

Натомість Путін поставив ряд умов, які здаються неможливими, та мінімальну обіцянку не атакувати "енергетичну інфраструктуру". Після цього він негайно розпочав обстріл українських міст за допомогою сотень дронів і ракет. З Білого дому не було жодної критики. Наступного дня Трамп говорив із Зеленським під час, за його словами, "дуже хорошої телефонної розмови", що тривала годину.

Натомість саміт Європейської ради на цьому тижні показав, наскільки сильно лідери ЄС застрягли. Виключені з реальних дій між Трампом, Путіним і Зеленським, вони потрапили в пастку власноруч створеного циклу відволікань, і намагаються досягти прогресу в допомозі Україні та переозброєнні власних армій.

У висновках саміту відзначалась потреба термінового нарощування оборони. Лідери закликали "продовжити роботу над варіантами фінансування". Але не всіх переконали плани нової кредитної програми на €150 млрд для підтримки оборонних інвестицій країн ЄС у зброю, виготовлену в ЄС.

Іспанія хоче змінити визначення "захисту", щоб могла використати гроші для вирішення проблеми підвищення рівня моря та нелегальної міграції. Одна з пропозицій головної дипломатки ЄС Каї Каллас, щоб країни Євросоюзу цьогоріч дали Україні €40 млрд військової допомоги, майже завершена.

План позики ЄС виключає витрати на зброю США та на дорогі британські речі. Водночас Лондон працює з Парижем, щоб зібрати миротворчі сили для України.

У Брюсселі кажуть, що рішення в тому, щоб британський прем'єр Кір Стармер підписав пакт про оборону та безпеку з ЄС на саміті в травні. Але для декого у ЄС є перешкода - угода також має охоплювати нові домовленості щодо таких речей, як права на риболовлю. Тож майбутнє європейської оборонної співпраці можуть затримати через суперечку Британії і ЄС щодо риби.

Європейці визнають, що ніколи не братимуть участі у мирних переговорах, які планує Трамп, і не зможуть замінити підтримку, яку США дає Києву у вигляді військової допомоги, чого б не хотіла Каллас.

Стармер зустрівся з військовими планувальниками, які розробляють потенційні військові сили Британії та Франції, щоб допомогти гарантувати майбутній мир проти нападу Росії. Але навіть він звучав невпевнено, не раз кажучи - "якщо буде угода".

Президент Франції Еммануель Макрон наступного тижня знову скличе лідерів на саміт "коаліції добровольців", щоб одного разу таки зібрати миротворців. Тим часом, Путін бомбить Україну.

"Європі потрібні гроші, щоб підтримати Україну. Чому не хочуть витрачати російські?", CNN, США

За три роки війни в Україні Європа дала Києву майже $122 млрд допомоги, плюс ще мільярди, вкладені в свої армії і оборонну промисловість континенту. Але регіон поки що відмовляється торкатися готівки російського Центробанку на $229 млрд, яка перебуває в ЄС та заморожена після вторгнення.

Минулого тижня французькі депутати прийняли резолюцію, що не має обов'язкової сили, закликаючи уряд використати заморожені активи РФ для "фінансування військової підтримки України та її реконструкції". Зокрема, самих активів, а не лише відсотків з них.

США і Канада вже запровадили законодавство, яке дає урядам право конфіскувати заморожені російські активи. В останні дні адміністрація Джо Байдена теж намагалася переконати європейців конфіскувати російські кошти.

 

Прогресу досягли минулого тижня, коли Європарламент погодив резолюцію про конфіскацію російських заморожених активів для "оборони та реконструкції" України. Текст постанови ще не проголосований.

ЄС уже використовує відсотки з заморожених активів для забезпечення кредитів Україні. Але європейські уряди вагаються щодо їх конфіскації.

"Ми не чіпаємо російські активи", - заявила минулої середи речниця уряду Франції Софі Прімас, попереджаючи, що це може створити небезпечний прецедент, перешкоджаючи іноземним інвестиціям у Європі, коли уряди вивчають легальні шляхи використання цих коштів.

Китай, усвідомлюючи, що може зіткнутися з європейськими санкціями, якщо вторгнеться на Тайвань, може не бажати розміщувати кошти в регіоні, стверджують аргументи.

Росія багато років виводила кошти зі США, боячись наслідків агресії проти України та Грузії. Є прецедент подібних дій Штатів - вони захопили німецькі активи після Другої світової війни, афганські та іракські активи, каже економістка університету Сорбонна, професорка Олена Гаврильчик, додавши, що Москва натомість не боїться Європи.

"В останні роки центральні банки Європи хвилювались, що конфіскація активів може зашкодити євро як резервній валюті. Але подальша підтримка України коштуватиме Європі багато грошей і відсотки з російських фондів не покриють їх. Це реальність, з якою європейським платникам податків доведеться рахуватися, якщо не буде арешту російських грошей", - каже Гаврильчик.

Гаврильчик вважає, що Росія, яка має ядерну зброю, ніколи не погодиться виплатити репарації в рамках мирної угоди, тому сподівання Києва на компенсації мають полягати на коштах, які вже є в руках Заходу.

"Світом керують не лише економісти. Міжнародне право - це передусім про справедливість, а не лише права власності", - сказала вона.

З юридичної точки зору, нерішучість Європи щодо арешту, а не просто заморожування російських активів випливає з одного з ключових принципів міжнародного права - імунітет закордонних активів держави від арешту.

Тому обґрунтування арешту основної частини російських активів було б дуже важливим, каже професор міжнародного права Лувенського університету в Бельгії Фредерік Допань.

Відшкодування шкоди, завданої Росією Україні, і зміцнення обороноздатності Києва проти агресії - найвагоміші правові аргументи, які Європа може використати, каже Допань.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розвідка США назвала ціль Путіна: світові ЗМІ її озвучили

У 2024-му США прийняли Закон про відновлення економічного процвітання та можливостей для українців, який виправдав захоплення російських активів у США на підставі, що їх використають для відновлення України.

Приблизно дві третини заморожених російських коштів знаходяться в ЄС, тож ставки набагато вищі для європейських урядів, ніж для США. Допань каже, що нерішучість Європи частково пояснює відсутність історичних прецедентів.

Після Першої та Другої світових воєн переможена Німеччина була змушена виплатити репарації через міжнародні договори. Але така післявоєнна угода з Росією є надто далекою перспективою, каже Допань.

"Питання для західних осіб, які приймають рішення по Україні: "Чи можемо досягти угоди щодо репарацій до того, як отримаємо мирний договір?", - каже Допань.

Бельгія тримає левову частку заморожених активів РФ - $193 млрд. Її підтримка в цьому питанні від Німеччини була б важливою для ширшої згоди в Європі. Дії щодо цього в масштабах ЄС майже напевно будуть потребувати згоди всіх країн-членів, що є малоймовірним, враховуючи підтримку Росії в Угорщині та Словаччині.

Посадовці Байдена сподівалися використати заморожені кошти Росії як важіль у мирних переговорах, змусивши Путіна сісти за стіл переговорів. З огляду на захопленея Трампа Москвою та його перші кроки до мирної угоди, конфіскація європейцями російської готівки швидше вдарить, ніж допоможе переговорам. Наразі московське гніздо виглядає безпечним у європейських кишенях.

"США відмовляються від посилення санкцій проти РФ", Bloomberg, США

США майже не брали участі в кількох робочих групах, створених союзниками для припинення спроб обійти санкції, накладені на Кремль.

США майже не реагували на одну групу, зосереджену на тому, щоб завадити росіянам отримати обладнання, яке використовується для виробництва зброї. Інша група, щодо якої США перестали працювати, займається моніторингом і дотриманням обмеження цін на російську нафту.

 

Незрозуміло, чи США прийняли активне рішення скоротити свою участь, чи їм бракує персоналу. На деяких зустрічах були молодші чиновники з невеликими повноваженнями приймати рішення.

Санкції, запроваджені проти Росії, стають точкою напруги між США і Європою, коли Трамп наполягає на припиненні війни. Путін вимагає припинення торговельних обмежень як умови для припинення вогню, і європейці дали зрозуміти, що не готові це зробити.

Трамп заявив, що готовий посилити санкції проти Росії, якщо Москва не візьме серйозної участі у мирних переговорах. Європейські чиновники заявили, що немає ознак підготовки Росії до такого кроку, і незрозуміло, які дії США роблять для боротьби з обходом існуючих санкцій.

Проте на початку місяця адміністрація Трампа посилила обмеження, дозволивши закінчити термін дії ліцензії, що дозволяє оплату нафти деяким російським банкам. У лютому США вийшли з робочої групи, створеної командою Байдена для застосування санкцій проти Росії.

США кажуть, що санкції залишатимуться в силі, поки триває війна, і вони не прагнуть послабити їх на даному етапі. Деякі послаблення будуть частиною мирної угоди. Але на ділі виходить інакше.

×