Рік тому, 16-20 травня 2022 року, завершилася здача в полон останніх захисників Маріуполя та Азовсталі. Місто з населенням понад 400 тис. людей росіяни перетворили на пустку та масовий цвинтар, стерши з лиця землі. За різними оцінками, кількість жертв серед цивільних може досягати 100 тис. осіб. 20 травня вцілілий гарнізон, що боронив місто, здався у полон, за наказом вищого керівництва України. Частину оборонців міста, зокрема, із "Азову" згодом вдалося обміняти. Більше 53-ох захисників, переважно "азовців", росіяни стратили у колонії в Оленівці. Кандидат історичних наук і український військовий Роман Пономаренко розповів Gazeta.ua, що "Азов" відроджується, готується до майбутнього українського наступу, і набирає новобранців. Gazeta.ua вирішила згадати ті події річної давнини.
Історія оборони Маріуполя
24 лютого 2022 року, після телезвернення Володимира Путіна, російські війська атакували Україну. Зокрема, Маріуполь. 27 лютого росіяни наблизились до західних околиць міста з окупованого Криму, а вже 2 березня оточили місто.
Частина захисників зайняли позиції на Азовсталі - величезному металургійному комплексі, який мав складну систему глибоких підземних укриттів і комунікацій. Завод за розміром був більшим за деякі міста України. Розташований на березі Азовського моря, він дав змогу українським військам перетворити підприємство на "фортецю".
Азовсталь майже на три місяці став осередком спротиву української армії та символом нескореності. Від початку боїв за Маріуполь там знайшли притулок також багато цивільних, які ховалися від постійних обстрілів і бомбардувань міста окупантами.
Обороною Маріуполя керував штаб окремого загону спеціального призначення "Азов" на чолі з підполковником Денисом Прокопенком. Із 15 квітня росіянам вдалося повністю взяти в облогу українських солдат, що залишилися на території Азовсталі. Проте через проведені українськими силами фортифікаційні роботи наземний штурм підприємства став дуже ускладненим.
Через відсутність стерильних пов'язок, інструментів і антибіотиків поранені приречені були на ампутацію кінцівок або смерть від сепсису
Дії росіян на території Азовсталі спричинили гуманітарну катастрофу. Українські війська, які опинилися замкненими в підземеллях комплексу разом із цивільними, відчували гостру нестачу води, їжі, лікарських засобів, боєприпасів. Через відсутність стерильних пов'язок, медичних інструментів і антибіотиків поранені приречені були на ампутацію пошкоджених кінцівок чи на смерть від сепсису.
15 квітня сили оборони Азовсталі поповнили військові "Азову" та інших підрозділів, які до цього боронили правий берег Маріуполя. Також у квітні сили оборони заводу поповнили військові 36-ої окремої бригади морської піхоти, які боронили Маріупольський морський торговельний порт.
18 квітня, за словами заступника командира "Азову" Святослава Паламара, невелика група військових "Азову" потрапила в оточення росіян, та була вимушена здатися у полон. Але окупанти вбили "азовців", не дивлячись на те, що ті склали зброю.
Росіяни в ультимативній формі вимагали від сил оборони Азовсталі припинити спротив, пропонуючи вихід після здачі зброї, але українські військові відмовилися, вважаючи, що росіяни обмануть і вб'ють їх
Російське керівництво кілька разів в ультимативній формі вимагало від сил оборони Азовсталі припинити спротив, пропонуючи вихід на контрольовану українською владою територію після повної здачі зброї, проте українські захисники відмовилися капітулювати, вважаючи, що російські війська, як завжди, збреше і знищить їх.
Росіяни систематично відмовлялися дозволити оточеним на Азовсталі цивільним покинути Маріуполь. Пропозицію вивезення українських військових на територію третьої країни, яку підтримав президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, російські окупанти теж відкинули. Евакуювати цивільних вдалося лише на початку травня.
Станом на 16 травня на Азовсталі було 600 поранених захисників, 40 бійців у дуже важкому стані. 16-20 травня українські захисники, за наказом із Києва, здавалися в полон, щоб зберегти життя. Загалом, здалися 2439 захисників Азовсталі. Частину доставили до колонії в селі Оленівка на окупованому Донбасі.
Масова страта в Оленівці
28 липня, за даними розвідки України, на території Волноваської виправної колонії №120 в Оленівці стався вибух. 29 липня російський пропагандистський сайт РИА "Новости" повідомив, що "під час обстрілу" колонії загинуло 53 українські військові, яких там утримували. "Українська правда" згодом написала, що за кілька днів до атаки бійців полку "Азов" перевели саме у ті бараки, які опинилися в епіцентрі вибухів.
Генштаб ЗСУ повідомив, що "російський обстріл" колонії в Оленівці був стратою українських військових. Ймовірно, Росія мала на меті звинуватити Україну в злочині задля приховування тортур над військовополоненими. 11 жовтня 2022 року Україна змогла повернути тіла 62 військових, серед них були загиблі під час масової страти в Оленівці.
Організаторами та виконавцями теракту в Оленівці є ПВК "Вагнер"
Головне управління української розвідки згодом повідомило, що організаторами та виконавцями теракту є ПВК "Вагнер", яка діяла за наказом Євгена Пригожина. Російські терористичні війська від початку не мали наміру обмінювати цих полонених українських військових, а натомість піддавали їх тортурам. У катуванні брали участь бойовики терористичного угрупування ДНР, найманці ПВК "Вагнер", ФСБ РФ. Тож вибух був способом приховати тортури та знущання.
Водночас СБУ оприлюднила перехоплену розмову бойовиків ДНР, у якій йшлося, що росіяни розмістили реактивні системи залпового вогню "Град" біля колонії, звідки обстрілювали українські позиції, проте не отримали вогню у відповідь. Крім того, бойовики висловили припущення, що вибух могли влаштувати зсередини будівлі бараку, про що свідчить характер руйнувань.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Бавовни" сприяють нашому наступу" - Іван Киричевський
За даними радіоперехоплень СБУ, із розмов бойовиків випливає, що окупанти могли влаштувати страту за допомогою вибухівки, яку розмістили у приміщенні колонії. Зокрема, жоден із очевидців не чув, як до колонії підлітає ракета, а вибух стався сам собою.
Наявні у мережі відео свідчать, що в окремих приміщеннях колонії повністю вціліли вікна. Це підтверджує, що епіцентр вибуху був усередині знищеної будівлі, а її стіни "погасили" вибухові хвилі та "вберегли" сусідні приміщення.
Італійський військовий експерт Томас Тейнер дійшов висновку, що "росіяни замкнули двері, вистрілили всередину будівлі крізь вікна термобаричними боєприпасами РПО-А "Джміль" або МРО-А, а потім чекали, поки всі загинуть".
Повернення полонених захисників Азовсталі
29 червня 2022 року відбувся обмін полоненими, внаслідок якого в Україну повернулося 144 захисники України, із яких 95 оборонців Маріуполя та Азовсталі.
Влітку почали з'являтися численні повідомлення, що російські окупанти готують так званий "суд" над захисниками Азовсталі, зокрема, над "азовцями". Він мав відбутися 24 серпня 2022 року, на День незалежності України. 22 серпня президент Володимир Зеленський заявив, що якщо так званий "суд" відбудеться, Україна відмовиться від будь-яких переговорів із РФ. 24 серпня так званого "суду" не було.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Найважливіше - визволити Херсонську та Запорізьку області, узбережжя Азовського моря" - Олександр Мотиль
У ніч на 22 вересня відбувся обмін полоненими, внаслідок якого додому повернулося 200 оборонців України, із яких 182 захисники Азовсталі та Маріуполя. У той же час в столицю Туреччини Анкару прибули п'ять командирів підрозділів, які боронили Азовсталь та Маріуполь – Денис Прокопенко, Святослав Паламар, Сергій Волинський, Олег Хоменко та Денис Шлега. За домовленостями, вони мають перебувати у Туреччині до кінця війни під відповідальність президента Туреччини Ердогана.
Росіяни натомість отримали Віктора Медвечука, якого СБУ заарештувала 12 квітня. Також тоді обміняли та відправили в Саудівську Аравію 10 іноземців, які воювали за Україну. Їх росіяни взяли у полон та катували.
Близько 700 "азовців" ще перебувають у полоні
"Недавно був обмін і 45 бійців "Азову" повернулися. Близько 700 "азовців" ще перебувають у полоні. Точної цифри полонених, на жаль, не знаємо. Деталі щодо переговорів про обмін тримаються в секреті", - розповідає військовий Роман Пономаренко.
"Азов" та інші підрозділи готують "Гвардію наступу"
Український військовий Роман Пономаренко каже, що "Азов" відроджується та готується до майбутніх наступів у "Гвардії наступу" - дев'ять бригад, які тренують до майбутніх наступальних операцій.
"Окремий загін спеціального призначення "Азов" зараз розгортає штурмову бригаду наступу. Він входить до складу Нацгвардії України. "Азов" знову активно зростає кількісно та якісно. Основу як і раніше складають добровольці. У підрозділ намагаються брати найкращих, найбільш мотивованих, тих, хто хоче служити саме в "Азові". Декілька рот укомплектовані хлопцями, які прийшли на деблокаду Маріуполя весною минулого року. Зараз приходять теж добровольці, які хочуть служити саме у "Гвардії наступу". "Азов" стає дедалі сильнішим", - каже аналітик.
Бійці готуються звільняти, захоплену ворогом територію.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Найкраща гарантія подальших постачань зброї – українські перемоги на полі бою" – Рассел Берман
"Яка буде мета використання "Азову" вирішить вище військове командування України", - каже Роман Пономаренко.
Мотивація воювати у "азовців", які повернулися з полону, надзвичайно висока
"В "Азові" також існує спеціальна патронатна служба допомоги для поранених – "Янголи Азову". Також допомагають волонтери, держава, діють міжнародні проєкти", - розповідає Роман Пономаренко.
"Зараз "Азов" перебуває на формуванні. Його розгортають в бригаду. На полігоні тривають навчання новобранців. Донедавна "азовці" також воювали на одній з ділянок фронту на Донбасі, - каже військовий.
Українські журналісти Євген Малолєтка, Мстислав Чернов та Василіса Степаненко отримали престижну Пулітцерівську премію у номінації "За служіння суспільству" за свої роботи з Маріуполя навесні 2022 року. Тоді місто перебувало під постійними російськими обстрілами.
2 
25817
Коментарі