У Львові кілька десятків салонів для наречених. Здавалося б, із вибором плаття до шлюбу не матиму проблем. У бутиках на "Краківському" ринку (одному з найпопулярніших у місті) найдешевшу весільну сукню можна придбати за 350 грн.
Тут переважно продають крам з Хмельницького та з Чернівецького ринків, тільки за накрученими цінами. Вподобала одне плаття. Але як його приміряти у мороз? Заходимо з продавцем до найближчого салону. Там три дівчини приміряють сукні, з ними — матері й подружки. Тиснява. Доводиться роздягатися аж біля вхідних дверей. Сукня трохи завелика, хоча продавець переконує, що "по мені шита".
На "Південному" бутики з весільним одягом довелося шукати довго. Вони чомусь часто змінюють "прописку". Врешті знайшла невелику крамничку з вечірніми та весільними сукнями. Примірка платна — коштує 10 грн.
— А якщо плаття не підійде? — запитую.
— Тоді вибачайте, — бачу, продавець втратив інтерес до мене. Всі сукні тут майже однакові — занадто відкриті. А надворі зима.
"Іду в дорогий салон", — кажу собі сердито. У першому з порога заявили: "Приходьте зі взуттям (весільним) і з мамою, інакше плаття міряти не дамо".
Довгі рукави — то пережиток минулого. Тепер беруть відкриті сукні, а до них — накидки
У наступному салоні прошу показати зимові варіанти весільних суконь. Продавець зі здивуванням поглянула на мене. — Зараз таких не шиють, — каже. — Довгі рукави — то пережиток минулого. Тепер беруть відкриті сукні, а до них — накидки або шубки. Шубу можна взяти напрокат за 170–250 грн. Те, що мені запропонували, було вже не білого, а якогось жовтуватого кольору. Але мене запевняли — перший прокат! Ага, щиро вірю...
Я обійшла майже всі салони у центрі міста. Всюди переконували, що сукні ще не здавали у прокат. Аби першою одягнути будь-яку з них, потрібно заплатити 800–1000 грн. Мабуть, других і третіх прокатів не буває.
У наступному салоні чекаю півтори години, щоб увійти до примірочної. Переді мною три наречені. Роззуваюся, знову стою на одній нозі біля дверей, приміряю сукню. Прошу підібрати до неї піджак. Продавець наполягає: спочатку визначіться із платтям, замовте, а потім покажемо піджак. Аж голова заболіла від таких слів.
Вибирати весільну сукню ходила навіть у РАГС. Довідалася, що можна взяти напрокат на час реєстрації шлюбу. Година прокату коштує 100 грн. За фату — ще п"ять грн.
Суцільне плаття з коротенькими рукавами і вирізом "лодочка", яке мені сподобалося, знайшла аж у тринадцятому салоні. Але й тут не обійшлося без курйозів. Дві працівниці, які мене обслуговували, назвали різні суми — і за прокат, і за покупку. На фаті "помилилися" на 50 грн. Різниця між прокатом та купівлею незначна. Я замовила плаття з королівського атласу з ручним оздобленням бісером, атласний піджак, рукавички і фату. За прокат довелося б заплатити 1125 гривень, ще сотню штрафу за пошкодження, яке неодмінно знайдуть. А купити — 1455 грн. Я купила.
У весільному вбранні модні класичні сукні
Венесуельська дизайнерка Кароліна Еррера виготовляє весільне вбрання 20 років. Вона розповідає, що часто наречені просять пошити щось несподіване, суперсучасне: наприклад, строкаті сукні зі рваним подолом. Але в урочистий день майже всі одягають традиційні білі сукні й туфлі-"лодочки". За словами дизайнерки, жінки не зраджують класичний стиль.
24-річна киянка Юлія Литвинова кілька тижнів тому вийшла заміж. Каже, довго перебирала стриманими брючними костюмами, трикотажними та атласними сукнями. А зупинилася на закритій бежевій, завдовжки за коліна, з гіпюровими рукавами. За пошиття Юля віддала 950 гривень. До наряду купила на ринку "Петрівка" високі бежеві чобітки на підборах за 300 грн. — Чобітки носитиму на роботу, а сукню, прикрашаючи шалями, вдягатиму на свята, — каже Юля.
Таня ЧЕЧЕЛЬ
2 
1
Коментарі