— Користуюся соковижималкою кілька разів на тиждень. Робимо з чоловіком фреші з моркви та яблук. Одразу їх випиваємо. Подобається, що м'якоть після видушування лишається практично сухою. Раніше мали радянську соковижималку, у відходах з неї було багато соку, — розповідає киянка 28-річна Наталія Руденко. Чотири роки тому купила центрифужну соковижималку "Бош".
— Обирала модель із великою горловиною — щоб поміщалося ціле яблуко чи морквина. Не потрібно витрачати час на подрібнення фруктів та овочів, — говорить жінка. — Для мене важливо, щоб у соковижималки було прогумоване дно. Завдяки цьому не стрибає по столу під час роботи. Попередній прилад дуже трусило від вібрації двигуна.
Шматки фруктів та овочів з горловини соковижималки потрапляють на центрифугу, приєднану до електродвигуна. Від швидкості обертання вичавлюється сік. Він тече в одну посудину, жом — в іншу.
Коштують такі соковижималки від 900 грн до 7 тис. грн. Вартість залежить від потужності двигуна, матеріалу, з якого виготовлений корпус, і виробника. Найдешевші — прилади китайського виробництва "Сатурн" і "Скарлет", турецького "Сінбо". Дорожче коштують пристрої корейського бренду "Гуром", німецького "Бош" і нідерландського "Філіпс". Їхня вартість — понад 4 тис. грн.
— При виборі соковижималки варто звертати увагу на потужність і кількість обертів двигуна. Від цього залежить, настільки добре вичавлюватиметься сік, — радить продавець-консультант магазину "Фокстрот" Дмитро Кравченко, 23 роки. — Для щоденного використання краще обирати із двигуном потужністю 350–400 ватів. Для мінімальних втрат корисних речовин — від 8 до 10 тисяч обертів на хвилину.
Перед купівлею пристрою перевіряють скоби кріплення верхньої кришки до корпусу. Ці деталі довговічніші, коли зроблені з металу. Сам корпус може бути пластиковим. Чаші для жому та соку з прозорого пластику за два роки втрачають вигляд, тьмяніють. Краще обирати моделі з темного матеріалу. Не зайвим буде звернути увагу на форму центрифуги. Вона може бути циліндричною і конічною.
— У першому випадку сік віджимається якісніше. Однак немає автоматичного скиду відходів. Конічна центрифуга швидко звільняється від м'якоті. Для цього достатньо натиснути на кнопку, — каже продавець. — Краще, якщо соковижималка має кілька швидкостей роботи мотора. Тоді для м'яких фруктів можна обирати нижчі швидкості, для твердих — вищі. Добре, коли є додаткові елементи комплектації. Наприклад, кришка-лоток допоможе зберегти внутрішні деталі від пилу. Спеціальний штовхач захистить пальці від травм. Подвійне дно зменшить час на прибирання. За допомогою спеціальної щітки і балончика можна швидше очистити деталі пристрою. Добре, коли є ніжки-присоски. Тоді соковижималка буде добре зафіксована на стільниці.
Під час придбання пристрою варто поцікавитися, чи має він автоматичний запобіжник. Моделі з ним блокують роботу двигуна в разі перевантаження. Завдяки цьому убезпечують його від згоряння. Таке може бути, коли в горловину кладуть більше овочів чи фруктів, ніж соковижималка може переробити.
Пристрій починає смердіти паленим
— Найчастіше ламаються дешеві китайські соковижималки. У них згоряє двигун. У більшості випадків — з вини власників техніки. Перевантажують силові агрегати — утрамбовують туди продукти, коли мотор ще не набрав повних обертів, — говорить майстер із ремонту побутової техніки Олександр Комар, 43 роки. — Інша проблема виникає з вини виробників. Вони складають корпуси з великими зазорами. Через щілини волога потрапляє на електроначиння, провокує коротке замикання. Буває, що через декілька років щоденної роботи пристрій починає смердіти паленим пластиком. Це трапляється в разі ненадійного кріплення верхньої кришки. Тоді центрифуга починає стирати пластикові деталі. Сік із такої соковижималки пити не можна.
8 
35413
Коментарі