"ГПУ" розпитала відомих людей Полтавщини, де і з ким вони зустрічатимуть Новий рік, що даруватимуть і кому, які подарунки найбільше запам"яталися і чого бажають цього року, а також ким були в дитинстві на новорічних ранках. Усі відповіли, що Новий рік святкуватимуть удома із рідними.
Іван Катеренчук, 60 років, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри госпітальної терапії Української медичної стоматологічної академії, Полтава:
— На свято дружина й діти мені найчастіше дарують книжки. А я своїм двом хлопцям завжди купував літаки, пароплави, космічні кораблі. На новорічні ранки в школі нам давали пакунок з яблуком, пряником і цукеркою. Костюмів у мене не було. А вже під час роботи в академії мене наряджали і Дідом Морозом, і Зайцем. Люблю жартувати. У мене є маска з обличчям колишнього президента Росії Бориса Єльцина. То, було, одягну ввечері на новорічні свята й отак у міському транспорті катаюся. А люди починають озиратися і пальцями тикати.
Юлія Петушинська, 40 років, власниця приватної галереї "Арта", Полтава:
— Найбільше запам"ятала зустріч Нового року в Карпатах. Тоді я була на першому курсі Львівської академії мистецтв. Із друзями та майбутнім чоловіком ми спускалися на санях із кіньми з гір, їли угорські страви.
У дитинстві батьки мені дарували фарби, альбоми. Моя 15-річна донька теж захоплюється малюванням, закінчує художню школу. Хочу купити їй дорогий набір фарб.
Олег Рябо, 53 роки, скульптор, Комсомольськ:
— Я багато років займаюся велосипедним спортом. У травні вирушаю в поїздку із Комсомольська-на-Дніпрі в Комсомольськ на Далекому Сході. Тому не завадили б спортивний навігатор, велосипедні окуляри та гума для коліс. Коли в п"ятому класі на "відмінно" закінчив чверть, батьки в нагороду на Новий рік подарували мені ковзани та клюшку. Усі канікули ганяв із хлопцями на льоду в хокей. Своїй 25-річній дружині люблю дарувати парфуми й косметику.
Ірина Гулей, 47 років, голова Гадяцької райдержадміністрації, народилася в рік Бика:
— Для мене це — домашнє свято, приїдуть у гості донька із зятем. Приготую традиційну страву — гуску, фаршировану яблуками.
Коли я була в другому класі, під Новий рік мама захворіла, її поклали в лікарню. А тато поїхав до своєї мами, бо та теж занедужала. Ми зі старшою на два роки сестрою лишилися вдвох. Дивимося у вікно — кругом ялиночки світяться. А ми самі в холодній темній кімнаті. І тут заходить наш директор школи з ялинкою в руках. Привіз нам цілу машину дров і солодощів. Отоді й у нас настало свято.
Андрій Матковський, 44 роки, мер Полтави:
— О першій годині ночі я з друзями вийду на центральну вулицю міста до козацького стану ярмарку, вип"ю гарячого вина. Ціна новорічних подарунків у несподіванці — коли відкриваєш пакунок, не знаєш, що всередині.
У 6 років на новорічні свята під ялинкою я знайшов дитячий автомат. Його батьки привезли з Москви. Він був із підсвітками, стріляв. Своїм дітям я теж завжди дарував іграшки. Коли подорослішали, мобільний телефон чи гарну ручку. У цьому році молодшому Михайликові хочу купити конструктор. Він любить щось будувати, ліпити.
Тетяна Москівець, 55 років, дизайнер одягу, Решетилівка:
— Усією родиною ми збираємося на Різдво. Мої внучки навчаються співу при полтавських церквах. Вітають нас цілою обрядовою виставою із зіркою та колядками. Дарують свої малюнки, вироби із глини, а я шию їм костюми та в"яжу светрики.
У першому класі мене вдягли в костюм Баби-Яги. Його тато-художник зліпив із пап"є-маше, а мама обшила тканиною. А в третьому — була голубом із великим дзьобом і крилами. На всіх конкурсах костюмів я завжди займала перші місця.
16 
1
Комментарии