Середня пенсія в Україні становить всього 1400 грн, а середня зарплата — близько 3 тис. грн. Як вирватися з бідності і сформувати чисельний середній клас розповідає 60-річний Юрій Костенко, голова Української народної партії та один із лідерів "Нашої України".
— Президент Віктор Янукович днями сказав, що "середній клас повинен зростати". Але його в Україні майже немає, а понад 70 відсотків населення живуть за межею бідності, — розповідає Юрій Іванович. — Програма економічного націоналізму (патріотизму), з якою об'єднана команда "Нашої України" йде на вибори, передбачає формування потужного середнього класу. Чи реально це в сьогоднішній Україні? Реально.
Але потрібно виконати три умови: звільнити приватну ініціативу від диктату чиновника, стимулювати національне виробництво і на 70 відсотків наповнити внутрішній ринок національним товаром. Країнам Східної і Центральної Європи вдалося створити середній клас через 10 років після демонтажу тоталітарної комуністичної системи. Світовий банк зараховує до середнього класу людей зі щомісячними прибутками від 3,5 тисяч доларів. Основу середнього класу в ЄС і США складають малі підприємці, фермери й високооплачувані наймані робітники. Це 80-90 відсотків населення. Саме середній клас є запорукою політичної стабільності та носієм демократичних цінностей на Заході. За кілограм гречки його голос не купиш. В Україні за 21 рік незалежності середній клас так і не з'явився. У нас панує кланово-олігархічна система, де на жменьку олігархів припадає 90 відсотків збіднілого населення.
Чому ж у нас і досі не з'явився заможний середній клас?
— На відміну від країн колишнього соцтабору, де на парламентських виборах в 1990-ті перемогли праві сили — "Саюдіс", "Солідарність" та інші — в Україні після проголошення незалежності правий "Народний рух за перебудову" не добився дострокових перевиборів у Верховну Раду. І не отримав парламентської більшості. Через це на всіх сходинах влади залишилися комуністи. Командно-адміністративна система не була демонтована, а український народ не отримав економічних і політичних свобод. Рух не зміг реалізувати програму реформ, аналогічну програмам правих сил країн пострадянського табору в Центральній і Східній Європі. Створити замкнуті цикли виробництва, наповнити внутрішній ринок на 70-80 відсотків національною продукцією, сформувати середній клас на основі малого і середнього бізнесу, перехід економіки на національні енергетичні ресурси.
Малий бізнес знову заганяють у кут: проект змін до Податкового кодексу дозволяє податковій без суду списувати з банківських рахунків до 100 тисяч гривень. Чим пояснити таку політику уряду Миколи Азарова?
— Чинна влада представляє інтереси великого капіталу. Бюджет намагаються наповнити за рахунок штрафів і поборів із малого та середнього бізнесу. Така політика веде до фінансового банкрутства держави і соціального вибуху. Великий капітал не здатний забезпечити більш як 30 відсотків робочих місць і прибутків — про це свідчить західний досвід. Малого ж бізнесу, який у країнах ЄС дає до 70 відсотків бюджетних прибутків і робочих місць, в Україні фактично немає.
Зараз середня зарплата по країні коливається від 2200 гривень у Тернопільській області, до 4700 — у Києві. На ці гроші можна хіба що виживати. Як змінити ситуацію на користь малого і середнього бізнесу, на основі яких сформувався б заможний середній клас?
— Необхідно докорінно змінити структуру економіки з радянського типу, в якій до 80 відсотків становлять підприємства важких сировинних галузей промисловості, — на демократичну європейську, де переважають малі й середні підприємства. Щоб звільнити приватну ініціативу, ми вимагаємо зняти ганебний "дозвільний" принцип виробничої діяльності й запровадити європейський реєстраційний, — коли малий підприємець ставить чиновника до відома про початок своєї діяльності, а не покірно просить дозволу. Мають бути скасовані численні чиновницькі й податкові перевірки, драконівські штрафи.
Чи можливий середній клас в українському селі? За прогнозами Держінвестпроекта, Україна за п'ять років може перетворитися на потужного експортера, але завдяки великим компаніям — із земельними наділами в 300-500 тисяч гектарів.
— Створення латифундій — це одна з найгірших латиноамериканських моделей земельної реформи. Вона веде до зубожіння селянина і занепаду села. Агрохолдинги заробляють мільярди на експорті. Проте село з цього не має ні доріг, ні мінімальних соціальних стандартів. Повноцінна земельна реформа в Україні за європейськими рецептами на користь фермера і селянина-одноосібника майже 20 років блокувалася спочатку комуністами, а тепер — олігархами. Фермерське господарство має стати, нарешті, прибуткове. Для цього необхідно сприяти концентрації фермерських земель на базі оренди, підтримувати селянина за допомогою державних дотацій, а також обмежити імпорт продовольства для наповнення внутрішнього ринку українським товаром. Селяни-одноосібники та фермери повинні обробляти дві третини земельного фонду й отримувати левову частку дотацій від держави. Бо це робочі місця на селі, а також національна продовольча безпека. Приблизно третина земельного фонду має дістатися на умовах оренди великотоварному виробникові, що годуватиме світ і забезпечуватиме Україну валютними ресурсами.
Однією зі складових середнього класу є високооплачувані наймані робітники. Але наші вчорашні інженери й робітники торгують на ринках.
— Високотехнологічні підприємства занепали через повну байдужість влади, що представляє інтерес олігархічного "сировинного" капіталу. Саме тому левова частка державних коштів йде на сировинні галузі. Програма економічного націоналізму "Нашої України" припускає цілеспрямовану підтримку високотехнологічних підприємств — завдяки фінансуванню державних програм, держзамовленням, дешевим банківським кредитам, а також залученню європейських інвесторів. Національного виробника повинна підтримувати також потужна енергетична політика — треба перевести економіку на власні дешеві енергоресурси, замінивши найдорожчий у світі російський газ.
Як бути з бюджетниками — учителями, лікарями, соціальними працівниками? Вони заробляють менш як 3 тисячі гривень на місяць, тоді як у країнах Євросоюзу та США ці люди становлять середній клас?
— Заробітна плата бюджетників безпосередньо залежить від того, які суми надходять у державний бюджет. Доки давитимуть малий і середній бізнес, доки український ринок буде завалений імпортом замість вітчизняної продукції, а високотехнологічна промисловість — лежатиме на боці, держава не зможе збирати до бюджету достатню кількість податків, отже — не зможе платити високі зарплати ні учителю, ні лікарю. Через те, що пригнічують приватну ініціативу, на 46 мільйонів українців припадає в п'ять разів менше коштів із державного бюджету, ніж на 38 мільйонів поляків.
Чи з'явиться середній клас в Україні в найближчому майбутньому?
— Ситуацію може змінити тільки виборець. Щоб з'явився середній клас, до влади повинні прийти праві сили, які у всьому світі представляють не інтереси олігархів, а народу, — зокрема фермера, малого підприємця. В Україні за 21 рік незалежності ніколи не було правої більшості в головному органі влади — у парламенті, де формуються закони, за якими живе і президент, і уряд, і місцеві органи влади. Об'єднана команда "Нашої України" якраз і представляє праву ідеологію. А її програма економічного націоналізму (патріотизму) — реалізована в країнах Центральної та Східної Європи. Це ті рецепти, яких так потребує Україна для виходу з бідності.
3 
1
Комментарии