50 років минуло, відколи поєднали свої долі тернополяни Надія Григорівна та Богдан Васильович Лущики. Невдовзі вони святкуватимуть золоте весілля. Їхнє подружнє життя можна назвати взірцем взаєморозуміння, підтримки та гармонії. Замолоду обоє, продовжуючи родинну династію, обрали професію лікаря. Вони пройшли разом довгий життєвий шлях і виховали двох доньок, які теж присвятили себе медицині. У Лущиків підростають четверо онуків.
Доньки Уляна й Наталя згадують, як тато і мама прищеплювали їм любов до праці. Мама долучала дівчаток до хатніх справ, учила куховарити, шити, плести, вишивати. Тато ж "відповідав" за заняття спортом, формував у сестер такі риси, як відповідальність, наполегливість, цілеспрямованість.
— Батьки від самого початку привчали нас до самостійності, — каже Уляна Лущик. — А ще вони створювали всі умови, щоб ми могли вільно розвивати свої здібності. Ті найважливіші чесноти, які мама й тато сповідували все життя, вони зуміли передати нам та виховати в онуках. Заронили в наші душі оті зернятка, з яких згодом виросли правдивість, уміння поважати інших, прагнення до постійного самовдосконалення.
Надія Григорівна та Богдан Васильович, щоб іти в ногу з часом, і сьогодні стежать за всім новим, що з'являється в медицині та педагогіці, за тим, що відбувається в Україні й світі. Тому в дні, коли збирається родина, із ними завжди цікаво спілкуватися й дітям, і онукам. Багатий життєвий досвід, глибока мудрість, міцні фахові знання, добра ерудованість, активна громадянська позиція — все це є зразком для наслідування молодому поколінню.
Можна лише подивуватися тому, як і на порозі золотого весілля молодо блищать очі в цього подружжя, як і досі перегукуються їхні серця, та побажати Надії Григорівні й Богданові Васильовичу прожити разом іще багато щасливих років.
Ой летіли дикі гуси
І вітання вам на крилечках несли.
Щиро зичать рідні й друзі,
Щоб у щасті ви та в злагоді жили!
1 
1
Комментарии