Про суть головного податкового документу держави розповідає Сергій Терьохін, 47 років, колишній міністр фінансів, член парламентського комітету з питань податкової та митної політики:
- У кодексі немає розподілу на малий, середній та великий бізнес. Лише під час нарахування податку на додану вартість розрізняють тих, хто сплачує менше й більше одного мільйона гривень. На відміну від великого бізнесу, де деякі виграють, деякі програють, малий і середній бізнес програє суцільно.
Великий бізнес долучений до влади. Зокрема, до програм Євро-2012 - це будівництво готелів, доріг, деякі види легкої промисловості. За кодексом він отримає податкові канікули. Генератором ідеї є віце-прем'єр Борис Колесніков. Бізнес, який не торгує матрацами, не будує дороги та готелі, програє. Змінюються правила нарахування бази для податку на прибуток. На сьогодні маємо чотири групи основних фондів, а в кодексі їх 16. Це наближує нас до системи радянської бухгалтерії, де таких груп було 5200.
Господарство купує, наприклад, перегній. Кладе його в запаси, щоб за потреби, удобрити поле під зерно. Раніше цей запас зараховували до витрат. Тобто податок стягували вже з доходу - після удобрення, зерно виросте й ви його продасте. За сьогоднішнім правилом, за гній мусите платити негайно.
Раніше людина могла зареєструватися як малий підприємець - юридична особа - всією родиною: чоловік, жінка, діти. І мати сукупний дохід від кав'ярні, наприклад. Скажімо, на кожного припадало по півмільйона гривень на рік. Але це дохід, а не прибуток. Його не до кишені кладуть. Із нього треба платити за оренду, податки, хабарі. До сімейного бізнесу підійшли як до великого. Якщо в кав'ярні, незалежно хто там працює, дохід понад 300 тисяч гривень на місяць, мають сплачувати такі ж податки, як велика корпорація. Тобто, податківці не братимуть до уваги, скільки люди витрачають, скільки там працює членів однієї родини. Такому підприємству доведеться приймати на роботу ще щонайменше двох осіб - бухгалтера й касира. Вони мають вести загальний бухгалтерський облік так само, як корпорація Ахметова - з усіма дебетами та кредитами, подвійними проводками, усього 17 бухгалтерських форм.
На підприємствах із місячним доходом від 300 до 600 тисяч гривень запроваджують касовий апарат. Припустімо, бабуся продає на ринку курячі яйця. Не своєї курки, а місцевої фабрики. Значить, має поставити касовий апарат ще й наліпити на кожне яйце цінник. До того ж, кожне яйце має ідентифікувати: номер один, два, три.
Позитивне лише одне: рішення прибрати дев'ять місцевих податків. Їх ніхто й не платив. Наприклад, податок на собак або з тоталізатора на іподромі.
Малий бізнес зможе працювати лише на перепродажі несуттєвих товарів на ринках. Тобто, не надаватиме послуг, не вироблятиме товарів. Залишиться лише гендлярство.
Позитивне лише одне: рішення прибрати дев'ять місцевих податків. Їх ніхто й не платив
"Країна" спитала експертів: як ухвалення Податкового кодексу позначиться на економічній, соціальній та політичній сферах життя?
Борис КУШНІРУК, 44 роки, економічний експерт:
- У документі є багато норм і схем, що передбачають ручне керування. Наприклад, потрібна згода податкової, чи може підприємець зарахувати до витрат підвищення енергоінтенсивності. Це зробить корупцію серед податківців захмарною.
Підтримувати чи розвивати малий бізнес влада не бажає. Урядовці поводяться так цинічно, бо надходження до бюджету від нього незначні. Тому намагаються вичавити з нього гроші - замість того, щоб зробити його прозорішим і стимулювати сплату податків. Малий бізнес остаточно піде в тінь, і повністю залежатиме від влади. Можливо, вона цього і прагне.
Вадим КАРАСЬОВ, 54 роки, політолог:
- Владу Януковича нинішні протести не повалять. Але вони змінюють структуру політики. Виникає запит не на видовищно-скандальну, а реальну політику. Бо йдеться про інтереси підприємницького прошарку - міських буржуазних низів. Це протоклас, що вимагає свободи підприємництва і власності, справедливих податків і правосуддя, розумної адміністрації, припинення корупції й податкового тиску. Міська дрібна буржуазія виступає проти олігархічної моделі економіки. А партій, що очолили б цей рух, немає. Бо всі вони вийшли з олігархічного минулого. Нинішній середній клас хоче, щоб з'явилися партії європейського буржуазного майбутнього. У цьому - проблема і драма цього руху. Він не має політичних форм і гасел.
Нинішня влада - це влада минулого. Вона захищає статки олігархічних політичних кланів. Вона не зможе створити умов для розвитку середнього бізнесу, забезпечити економічні свободи, скасувати привілеї для олігархів, надати всім рівні права.
Опозиція не зможе скористатися цією ситуацією, бо вона теж представляє олігархів. Самі ж підприємці партію швидко не створять. Але в майбутньому така буде.
Юрій САЄНКО, 74 роки, професор економіки і соціології:
- Ухвалення кодексу призведе до того, що певна частина малого бізнесу закриється, отже зростатиме безробіття. А потреби людей у товарах і послугах не зникнуть. Тому цю сферу будуть захоплювати і монополізовувати олігархи. Збільшиться міграція людей на заробітки за кордон. Це викликатиме зменшення надходжень бюджету. Постраждають освіта, медицина, інші сфери. Монополія та відсутність конкуренції призведуть до зростання споживчих цін. Це ударить і по електорату Партії регіонів. Невдовзі почнеться падіння рівня життя, і це відчують усі.
Зростатимуть радикальні настрої. Росіян стримує від протестів ідея "великої Росії". Хоч би що з ними роблять, а підтримка влади - до 75 відсотків. У нас цього немає. Усі рейтинги довіри поповзли донизу. Досі протести були в Києві й на Заході. Тепер піднімаються Схід і Південь.
3 
1
Комментарии