– На кордоні завжди є що робити, – каже знайомий Андрій.
Живе у сусідньому із Польщею містечку Шегині. Має картку малого прикордонного руху. Може переходити кордон без Шенгенської візи. 13 років переносить на польський бік цигарки й горілку. Перепродує дорожче. Стояти в черзі по 4 години йому не важко.
– Це легше, ніж у душному офісі, – продовжує. – Треба костюм вдягати, тісні черевики. А в нас – одів шорти, майку, шльопки, дзигар і вудку (цигарки і горілка. – Країна) в руки – і маєш сотку за день. А ще ж можна щось придумати і мати не 100, а 200 гривень. Нормальна робота.
Коли їду за кордон через Шегині, завжди питаю Андрія – чи є черги на пункті пропуску.
– Це залежать від зміни на польському кордоні, – пояснює він. – Деякі довго кожного перекупника тримають, контрабанду шукають. Тоді більше двох ходок туди-назад не зробиш. Інші навіть не дивляться. Можна до чотирьох разів пробігти в Польщу й назад повернутися.
У липні Польща закрила на місяць малий прикордонний рух. У країну приїжджав Папа Римський і відбувся саміт НАТО. Андрій вийшов протестувати. Місцеві жителі перекривали дороги кілька днів. Потім розійшлися. Андрій приїхав до Львова. Знайшов роботу на складі продуктових товарів.
– Розгружаєш товари, потім по накладній їх видаєш, – розповідає. – Можна недоважити, або вказати більшу суму. Отак мозок включаєш і маєш ще одну зарплату. Нормальна робота.
3 
1
Комментарии