"Ми як почули, що на ясені обличчя Ісуса Христа з"явилося — вйо на ровери і поїхали, — говорить 45-річна Леся Майданів із села Озерна Зборівського району Тернопільщини. — Мій 22-річний син Ромко зразу образ помітив, а на рік старший Ярослав — ні. Ще казав, чи то я такий грішний, що не бачу. Але помолився — і теж побачив. Зображення з кожним днем більше проявляється. Тепер ще й ангела зверху видно. Таке лице красиве, із короною".
Озерна за 20 км від Тернополя. Тут живе близько 3 тис. осіб. Каплиця Святої Богородиці стоїть при в"їзді до села. Її збудували Ярослава і Богдан Калушки 2000-го в пам"ять про свою померлу доньку Наталю. У селі розповідають, дівчина була побожною і просила батька, аби той збудував каплицю.
— Той ясен старий і всохлий. Його мали давно зрізати, ще як каплицю будували. Але щось весь час ніби заважало цьому. У травні біля каплиці правили маївки — молебні до Богородиці. Тоді одна жінка і помітила на ясені лик Ісуса. А Ярослава Калушка бачила дивний сон. Ніби вона йшла по воду до джерела, а той ясен знову листя розпустив, — продовжує Леся Степанівна. — Я вже зо сім разів ходила дивитися на то дерево. Так і тягне туди.
Чимало людей приходять і розглядають старе дерево. Фотографують ясен. Зображення описують по-різному.
Молитися до дерева — то ідолопоклонство
— Показував фото на мобільному своїм знайомим. Більшість бачать там Ісуса. Моя дружина помітила ще постать Христа в повний зріст. А старші жіночки і діти споглядають і Богородицю, — каже тернополянин Ігор Полигач, 23 роки.
— Коли глянула на дерево, там наче світилося якесь дивне світло. Крім лиця Ісуса, я ще бачила образ Матері Божої. Там, де розходяться гілки. Вона тримає на руках маленького Ісусика, пригортає його до себе, — стверджує Ганна Яворівська, 47 років.
— Я бачив обриси людського обличчя. Волосся, борода, рот, ніс і очі — як в Ісуса Христа, — запевняє сільський голова Степан Карпинський, 54 роки.
52-річний настоятель греко-католицької церкви Святої Трійці в Озерній отець Іван Колодій не вважає зображення на дереві чудом.
— Дивився на той ясен на відстані 40 сантиметрів. І діти мої дивилися. О, кажуть, тату, там є щось із рожками. То все — одна людська фантазія, галюцинації. На тому дереві нема нічого. Тільки плями на корі, — пояснює парох. — З єпархії мені дзвонили, чи треба присилати спеціальну комісію для розгляду цієї справи. Я сказав, що нема сенсу. То не чудотворне місце, як у Люрді у Франції чи у португальській Фатімі. Там і комісії, і медики бачили однакові образи. І вогонь свічок людей не обпікав. А тут людям просто привиджується. Коли кора впаде, чуда не буде. Якщо Господь хоче щось сказати, то він скаже Папі, єпископу, декану, священику. А не буде лишати якісь знаки на мітлі. Молитися до дерева — то ідолопоклонство.
1 
1
Комментарии
2