Лікарі в столиці Куби Гавані борються з епідемію холери, що спалахнула 6 січня. Офіційно повідомляють, що зафіксували 51 випадок зараження. Про жертв не кажуть. "Завдяки вжитим заходам, епідемію майже подолано", – йдеться у зверненні.
Іншу картину змальовують чиновник мінздоров'я та залучений до боротьби з вибухом холери лікар у приватній розмові з журналістами видання Daily Mail. За їхніми словами, у столиці в сотень людей підозрюють хворобу. Також розказують, що зараження почалося на бейсбольній грі за участю гаванського клубу Industriales.
– На стадіоні продавали сандвічі зі свининою, а також газовану воду Tan Rico, що були заражені. Вболівальники з усього міста зійшлися на трибуни, щоб подивитися матч. Після цього захворіли навіть деякі гравці, – каже медик
Джексон ПРАТТ, 41 рік, лікар-волонтер, Нью-Йорк:
– Маю дві лабораторії у Нью-Йорку. Щойно десь виникає загроза інфекційної епідемії, їду волонтером. Це й допомога людям, і додатковий досвід. На Гаїті й до Гавани брав декого з команди. Хлопці одразу сказали, що тут – холера. Зараз зафіксовано трохи більш як 80 випадків зараження. Знаю про дві смерті – дітки не витримали зневоднення. Матір звернулася до нас після 30 випадків діареї в дитини. За таких умов треба вливати дуже сильні ліки. Дитячий організм не зреагував навіть на них.
Доки хворих не буде понад півтисячі, про епідемію не говоритимуть. У новинах кажуть про поодинокі випадки зараження, але це не так.
Холеру знайшли у воді, якою користуються щонайменше три містечка поблизу Гавани. Брали її з цих джерел для миття всіх харчів. Чотири дні влада вирішує, як підвозити сюди чисту. Хоч це і заборонено, люди й далі готують на воді з холерним вібріоном. З магазинів не вилучили підозрілі газовані напої. Щоб зупинити поширення, треба виселити людей і перевірити, чи немає інфікованих. Потрібно хімікатами вбити холерний вібріон, прочистити й засипати антисептиками каналізацію. Без цього матимемо таку саму картину, як у Гаїті, де заражених було понад 200 тисяч. Ситуація ускладнюється тим, що влада замовчує справжню кількість хворих. У села відправляють місцевих лікарів, щоб ми не бачили реальної картини. Рауль Кастро виступив по телебаченню і сказав, що туристам немає чого боятися.
Спалахи холери будуть у тих місцях, де немає централізованих каналізацій і люди користуються підземними водами. Рідко хто купує антибактеріальні засоби для рук і знезаражувальні – для туалетів. У країнах із нормальним рівнем медицини поширення холери вдається дуже швидко зупинити. А там, де на три села одна медсестра, – наслідки можуть бути трагічні. Якщо у вас сильний пронос повторюється кілька разів, обов'язково треба звернутися до лікаря.
Піпа ВАРНО, 32 роки, вчителька, Гавана:
– Доньці стало погано о третій ночі. Ми привели місцевого лікаря, той сказав, що мала отруїлася. До ранку 4-річна дитина блювала 18 разів. Лікар заспокоїв нас і пояснив, що так чиститься організм. Добре, хоч порадив поїти її солоною водою. На те, що у нас із чоловіком теж діарея, відповів, що це – від нервів. О восьмій ранку чоловік побачив, що в малої посиніли губи, почалися судоми. Зібрав усі гроші, які були, і побіг із нею до американців. Лікар одразу почав вливати в доньку якісь препарати. Потім поставили крапельницю. Сказали, треба кілька днів пролікуватися. Нам також слід приймати ліки. Минуло шість днів, а мала досі не тримається на ніжках. Бабуся, відколи почалася епідемія, щодня п'є розбавлений спирт. Сучасним лікам не вірить. Думаю, спирт допомагає, бо вона єдина не блювала. У малої з'явився апетит, коли почала пити маленькими ложечками якісь трав'яні настої.
По телевізору розповідають, що треба кип'ятити воду і не займатися самолікуванням. Я бачила, як сусідка прибирає за своїм чоловіком. У них маленькі діти. Півгодини вмовляла її викликати лікарів.
Фідель РОШО, 28 років, екскурсовод, Гавана:
– Люди соромляться звертатися до спеціалістів. Вважають, що це – недуга тих, хто їсть немитими руками. У нас захворіли племінниця й батько. Мала могла на вулиці напитися брудної води. Тато допомагав їй, коли її нудило й проносило. Я читав буклети про холеру, одразу впізнав симптоми. У найближчому пункті нас відправили до волонтерів із Німеччини. Кубинські лікарі дуже хороші. Але у них немає достатньо ліків і реактивів для аналізів. Зараз чекають кілька гуманітарних вантажів із препаратами. Влада просила медиків не нагнітати паніку. Однак вони, коли бачать, що людина хвора, відправляють до іноземних колег.
Моя дружина вагітна першою дитиною. Купуємо воду, не дозволяємо їй навіть умиватися водою з крана. За тиждень витратили майже 50 пляшечок антибактеріального засобу для рук. У мене найближчими днями були заплановані шість екскурсій. П'ять груп відмовилися. Лише японці підтвердили, що приїдуть.
Патрісія МУРЕН, 45 років, педіатр, Лондон:
– На Гаїті працювати було набагато складніше. Як ви можете контролювати щось, коли люди живуть у руїнах і харчуються абичим? Привезеної води та їжі на всіх не вистачало. Маленьких дітей напували із заражених криниць. Кожен другий мав величезний роздутий живіт. Люди вмирали у мене на очах. Небіжчиків не встигали нормально поховати. Тут дуже допомагають кубинські лікарі. Нам треба займатися тільки важкими хворими.
Точно знайшли холеру у водогоні. Перекрили воду у двох великих районах столиці. Починають надходити сигнали про зараження з різних кінців Гавани і кількох передмість. Найважливіше зараз – оперативно знешкодити джерела зараження і локалізувати хворих. Холерний вібріон дуже важко знищити повністю. Треба провести масштабну просвітницьку роботу щодо профілактики наступних епідемій.
Холера – гостре кишкове захворювання, спричинене вживанням води чи їжі, зараженої холерним вібріоном. Інкубаційний період триває від одного до п'яти днів. Токсини, що виробляються в організмі, провокують безболісну водянисту діарею, яка без лікування може закінчитися сильним зневодненням і смертю. Частим симптомом також є блювання. Під час останньої епідемії на Гаїті померли понад 7200 людей.
2 
1
Комментарии