Ексклюзивы
среда, 10 октября 2012 18:35

Злодієві поставили пам'ятник

Швець і професійний злодій 57-річний Фрідріх Вільгельм Фойґт обчистив сейф, де зберігали казну німецького міста Кепенік неподалік Берліна. 16 жовтня 1906-го він одягнув форму гауптмана – капітана: купив її в лахмітників частинами.

Посеред вулиці зупинив кількох солдатів, які поверталися до казарми. Пригостив ­пивом, видав кожному по 1 марці – близько $18 на нинішні гроші – та наказав прямувати з ним до ратуші. Там звелів узяти під контроль ­будівлю. Заарештував мера й головного бухгалтера – за нібито несвоєчасний ремонт ­доріг – і реквізував міську касу. У ній було 4002 марки – $25 800 на сьогоднішні гроші. Касир виписав квитанцію для звіту й попросив "капітана" завізувати її. Фойґт підписався прізвищем начальника в'язниці, де відсидів 15 років за збройне пограбування судової каси. Згодом зізнавався, що розраховував на значно більшу суму – 1–2 млн марок.

– Тримайте все під контролем протягом 30 хвилин, – звернувся до "підлеглих" вояків, а сам попрямував на вокзал.

Там, за словами свідків, замовив у ресторані два келихи пива, а потім сів на поїзд до Берліна. За 10 днів Фойґта спіймала поліція. Здав його приятель – колишній співкамерник, ­якому довірився грабіжник. Суддя дав "капіта­нові" Фойґту чотири роки. Відсидів два, бо 1908-го кайзер Вільгельм II його помилував. Імператор був у захваті від авантюри:

– Оце так дисципліна. Ніхто у світі нас не наздожене!

На досьє крадія він власноруч зробив ­помітку: "Геніальний малий!" Вийшовши на волю, Фрідріх Вільгельм Фойґт, який понад півжиття провів за ґратами, "зав'язав" із ­темним минулим. Почав давати інтерв'ю за ­гроші та продавати власні фото з автографами. ­Надрукував автобіографію "Як я став "капітаном" із Кепеніка". Придбав будинок у Люксембурзі. Там і помер від хвороби легенів на початку 1922-го. Кепенік нині є одним із ­районів Берліна. 1996-го до 90-річчя крадіжки біля входу в ратушу, в якій пограбував сейф Фойґт, встановили бронзовий пам'ятник "капітанові" з Кепеніка (на фото). На стіні висить присвячена йому пам'ятна дошка.

17–21 жовтня 1972-го британська королева 46-річна Єлизавета II вперше зазирнула за "залізну завісу" – прибула із дружнім візитом до соціалістичної Югославії. Одразу після прес-­конференції президент країни 79-річний Йосип Броз Тіто запросив гостю до своєї резиденції на островах Бріуни в Адріатичному морі. До Першої світової там був курорт для аристократів. Покатав королеву на електромобілі по найбільшому в Європі полі для гольфа й показав власний зоопарк. Єлизавета II подарувала маршалові Тіто кількох віслюків і нагородила орденом Лазні. Його назва походить від обряду, що до 1815 року у Великій Британії відбувався напередодні посвяти в рицарі: претендент мав цілу ніч провести в пості й молитві, а наостанку урочисто викупатися. У XX столітті лицарським орденом Лазні британські монархи нагороджували визначних військових діячів

500 примірників – такий був наклад роману "Джейн Ейр" 31-річної вчительки англійської мови Шарлотти Бронте, що вийшов друком 16 жовтня 1847-го у видавництві Smith, Elder & Co. Це був її другий твір. ­Попередній – "Учитель" – не прийняли до друку. "Для успіху йому бракує захопливості", – відказав видавець. ­Героєм роману "Джейн Ейр" був заможний дворянин, який багато років свою божевільну ­дружину ховав від усіх у потаємній кімнаті. Згодом він закохався в гувернантку, невдовзі запропонував їй руку та серце. Що одружений – не зізнався. Церква в той час забороняла розлучення з немічними та душевнохворими. ­Весілля відбулося в орендованій церкві: "священик" і "родичі" були рядженими – або підкуплені сторонні люди, або близькі друзі нареченого. Редактор сумнівався, чи видавати "Джейн Ейр". Та його переконав знайомий – ­письменник Вільям Теккерей. Його розчулила ця історія, бо сам жив із психічно хворою дружиною. Роман Шарлотти Бронте посідає 10 місце в укладеному 2003-го списку "200 найкращих книжок за версією Бі-Бі-Сі". Був екранізований понад 20 разів. Найвідоміший – однойменний британський теле­серіал, знятий 1983 року. Головні ролі в ньому зіграли Зіла Кларк і Тімоті Далтон

"Міліція нас відганяла. Самі не допомагали й нам не давали"

"Люди падали зі слизьких сходів, збиваючи на землю інших, наче фішки доміно. Тіла лежали в кілька шарів. Деякі піднімали руки, кричали, але не могли вибратися з-під купи тіл", – згадував уболівальник московського "Спартака" Андрій Чесноков про найбільшу

в історії радянського футболу трагедію

20 жовтня 1982 року. Після матчу 1/16 Кубка УЄФА між "Спартаком" і нідерландським "Гарлемом" на московському стадіоні "Лужники" у тисняві загинули 66 людей.

Того дня вдарили перші морози. Температура впала до -10°C. Бетоновані доріжки та ­сходи на трибунах перетворилися на ­ковзанку. Із 16 тис. глядачів, які прийшли на матч, ­близько 12 тис. розсілися на трибунах у секторі "C" – найближчому до станції метро. Більшість, переважно підлітки, були напідпитку – "аби зігрітися". Коли за кілька хвилин до кінця ­матчу табло показувало 1:0 на користь господарів, ­змерзлі вболівальники почали покидати ряди. Були ­відкриті всі виходи із сектора "С", але більшість рвонула до сходів №1 – найближчих до метро.

Спускалися повільно. Невдовзі між поручнями утворився потік притиснутих одне до одного людей. Ті, хто були ззаду, нетерпляче підштовхува­ли передніх. На останніх сходинках упала дівчина. Кілька чоловіків кинулися її підхопити. Та ззаду так напирали, що їх зім'яли, повалили й затоптали. Об них продовжували спотикатися інші, гора тіл росла й росла. Напір натовпу був такий сильний, що металеві поручні сходів вигнулися й тріснули, люди почали падати на бетонну підлогу з висоти третього-п'ятого поверху. Декого це врятувало від смерті, інших – розчавило під грудою тіл, що падали й падали. "­Натовп відійшов, і я ковтнув повітря, – згадував інший свідок Олексій Косигін. – Піднявся сходами, а внизу залишилися "бутерброди" з людських тіл. Хто помер, хто стогне… Потім намагався допомогти. Але міліція нас відганяла, утворивши ланцюг. Самі не допомагали і нам не давали".

Після трагедії з'явилася єдина замітка в газеті "Вечерняя Москва": "Учора на стадіоні "­Лужники" трапилася надзвичайна подія. ­Після футбольного матчу постраждали декілька вболівальників". За півтора місяця відбувся суд над директором стадіону, його заступником і комендантом. Їм дали по три роки ув'язнення. Кількість жертв трагедії в "Лужниках" оприлюднили 1989 року.

 

17 жовтня 1707-го в німецькому місті Дорнгайм 22-річний композитор Йоганн Себастьян Бах (на портреті 1715-го) одружився зі своєю ­кузиною-­ровесницею Марією-Барбарою Бах. Вона народила йому сімох ­дітей. Троє не вижили. 1720-го Марія-Барбара померла від інфекції на четвертому місяці ­вагітності. За півтора року Бах одружився зі співачкою ­Анною-­Маґдаленою ­Вільке. У цьому ­шлюбі мав іще 13 дітей. ­Семеро з них померли. П'ятеро із шести ­синів Баха згодом стали композиторами або музикантами.

18 жовтня 1842 року під керівництвом Семюела Морзе в гавані Нью-Йорка, США, був прокладений перший в історії телеграфний кабель – завдовжки

3,5 км. Наступного дня він перестав ­діяти – його пошкодив корабель, що заходив у порт. Кабель замінили на новий. Для надійності його помістили у свинцеву трубу.

Задля додаткових заходів з економії хліба Рада міністрів Української РСР і ЦК КП(б)У 19 жовтня 1946 року постановили з 1 листо­пада збільшити розмір домішки вівсяної, ячмінної та кукурудзяної муки при випіканні хліба в усіх областях України до 40%.

 

Сейчас вы читаете новость «Злодієві поставили пам'ятник». Вас также могут заинтересовать свежие новости Украины и мировые на Gazeta.ua

Комментарии

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосов: 1
Голосование Как вы обустраиваете быт в условиях отключения электроэнергии
  • Приобрели дополнительное оборудование для жилья для энергонезависимости
  • Подбираем оборудование и готовимся к покупке
  • Нет средств на такое, эти приборы слишком дорогие
  • Есть фонари и павербанки для зарядки гаджетов, нас это устраивает
  • Уверены, что неудобства временные и вскоре правительство решит проблему нехватки электроэнергии.
  • Наше жилище со светом, потому что мы на одной линии с объектом критической инфраструктуры
  • Ваш вариант
Просмотреть