– Років із вісім тому був пожар – цей дім згорів. А це хазяйка сама його ремонтує. Може серед ночі на криші щось молотком стукати. Дошки по смітниках збирає, тягне у двір. Їй допомогу пропонували, але вона нікого за хвіртку не пускає, – розповідає 40-річна жінка про будинок на розі Садової та Різдвяної вулиць у Черкасах.
На вікнах – іржаві пружини від дивана. Завіса на хвіртці прибита 21 цвяхом.
– Жінка та, як би то сказати, дивна. А має дві вищі освіти: Уманський сільськогосподарський і ще якийсь інститут закінчила. Її Валентина звати, років 60. Із матір'ю жила і чоловік, казали, якийсь у неї був. Мати померла, чоловік пішов. Раніше вона курей, качок, гусей тримала. Зараз – тільки кози. Недавно бомжі її хату атакували. Думали, що там ніхто не живе. Побили вікна. То ми міліцію в чотири ранку викликали.
За півгодини на подвір'ї гупає молоток. Господиня забиває двері дошками навхрест. У плащі, синій хустці, з великою картатою торбою. Набирає з колонки воду в півлітрову пластикову пляшку.
– Нігадяй! Щас кувалду залізну в тебе запущу. Убирайся отсюда! – помічає мене і ховається за хвірткою.
Комментарии