5 березня - Львів
6 березня - Івано-Франківськ
9 березня - Київ
10 березня - Біла Церква
12 березня - Полтава
Про шість визначних для рок-гурту "ВВ" місць Києва розповідає бас-гітарист Олександр Піпа. Один із засновників гурту 1986-го, саме він запропонував назву "Воплі Відоплясова". Чотири роки тому залишив "ВВ" заради власних музичних проектів
Олександр ПІПА, музикант, 45 років
Мікрорайон "Академмістечко". Тут "ВВ" написали найбільше пісень. У цьому районі жили ми з гітаристом Юрієм Здоренком. На наших кухнях і розмістилася перша репетиційна база гурту. До 1989-го тусили тут із ранку до ранку. Вже й не пам'ятаю, скільки разів сусіди міліцію викликали. Улітку вікно відкрите, граємо, а нам матюки у вікно кричать. Коли стали відомі, ті самі люди казали: "Та ви круті хлопці". Правда, тоді ми вже по кухнях менше грали.
Палац культури КПІ. Тут познайомилися з Олегом Скрипкою. Спільний знайомий привів нас зі Здоренком подивитися на нього. Грав блюз на баяні. Це було дуже незвично. Потім часто виступали тут. Тоді з рок-музикою було не так, як зараз. Одну афішу на весь Київ повісиш - і повний зал набивається. Гітари мали самопальні. Був майстер, який робив їх із уламків старих радянських інструментів, меблів. Дуже пишалися ними, бо звучали, як більше ні в кого. Підсилювач звуку - з кінотеатру, ламповий. От і вся апаратура.
Танцювальний зал "Сучасник". Зараз це - концерт-хол FREEDOM. 1987-го на фестивалі "Рок-Парад" уперше виступали з барабанщиком Сергієм Сахном. Знали його всього два тижні. За цей час вивчили шість пісень і виконали їх. Завдяки підтасовці голосів і корупції перемогли в конкурсі. Ну й, звісно, завдяки незвичайній музиці. Уже тоді знали, що ми - найкраща група в світі. Перші гонорари витрачали на випивку. Залишки антиалкогольної компанії тоді ще відчувалися - пили, що було. Тобто все, що горіло. Найпопулярніший був виноградний напій "Козацький". 40 градусів, у великих пляшках з-під шампанського, з вираженим запахом ацетону.
Палац культури заводу "Укркабель". Тут записали перший альбом "Танці", до початку 1990-х репетирували. Мали свій ключ до чорного входу. Могли там ночувати. Ця будівля досі існує, крутелики якісь її купили, офіс завели. Туди на репетиції приходили перші фанати. З трилітровими банками самогону. За їхню любов треба було розплачуватися власним здоров'ям - бухати з ними. Найчастіше удар брав на себе я. Кількість фанатів збільшувалася, й це ставало дедалі важче. Мало що точно пам'ятаю з тих часів - завжди п'яний був. Найактивніший серед фанів був Євген Рогачевський. Потім став нашим гітаристом. Тоді здоров'я вистачало й музику писати, й бухати. І навіть харчуватися в заводській столовій. Це була справжня російська рулетка - в один із трьох разів дістаєш харчове отруєння котлетами.
Пункт міліції на станції метро "Політехнічний інститут". Так допилися, що коли намагалися зайти на станцію, нас пов'язала міліція. Сахно кричав: "Я барабанщик "ВВ", не чіпайте!" Наступного дня нас приїхали контролювати жінки. Але ми знову набухалися, на чолі з дружинами. На цей раз у відділок забрали жінку Сахна. Кричала: "Як ви можете, я - дружина барабанщика "ВВ"!"
Студія "Комора". Записували тут альбом "Країна мрій". Розташована вона на Виставці досягнень народного господарства, зараз "Експоцентр України". Там були стенди зі зразками продукції, серед яких - алкогольний бальзам. І ми його випили. Був страшний скандал. Довелось мені купувати вахтерці пляшку Martini, який на той час був великим скарбом.
1 
1
Комментарии