Вам не дозволять показати жінку без шарфа навіть у спальні

- Если в 41 фестиваль еще "Молодость", то и я в свои 79 еще юнец, - каже польский режисер Єжи Гофман у столичному кінотеатрі "Київська Русь". Його новою стрічкою "Варшавська битва 1920" відкрили 41-й кінофестиваль "Молодість". Із 22 до 30 жовтня у столичних кінотеатрах показали 282 фестивальних стрічки

Понеділок, 13.57

- Хотів зняти фільм про своє дитинство у Сибіру, - розповідає режисер Єжи Гофман на майстер-класі. - Сидів над сьомим уже сценарієм. Кожен із них був гірший за попередні. Потім до мене підійшов один бізнесмен і каже: "Пане Єжи, якщо знімете фільм про Варшавську битву, я даю перші 3 мільйони доларів. Мій дід там воював". Коли з'явилися ці гроші, за місяць був готовий сценарій. Моменти про більшовиків я брав із радянської літератури - в Ісаака Бабеля, Михайла Шолохова, з приватних спогадів. Щоб потім росіяни не говорили: "Дивіться, ці полячишки таке про нас придумали!"

У Західній Європі подібний фільм коштував би 70-80 мільйонів доларів, у США - 120-150. Ми зняли його за 10 мільйонів. Якби не технологія 3D, він міг бути на третину дешевший. Продюсер стрічки Єжи Михалюк взяв кредит у банку під заставу своєї варшавської квартири й приватного будинку.

Є два види продюсерів: ті, які хочуть заробити на фільмі, й ті, що намагаються заробити під час зйомок. Із останніми не працюю. У перший знімальний день продюсер мусить знати, що є з реквізиту на місяць зйомок наперед. Якщо привезли 30 коней для баталій, треба перевірити, чи не бояться вони диму й пострілів. Усе треба випробовувати - нічому не можна вірити.

Мені закидають, що мода на 3D вже минула у світі. Як ви не ставилися б до 3D, в історії кіно відбулася чергова революція. Попередні були з появою звуку й кольору. Далі не треба буде окулярів, вони будуть в екрані, будуватимуть менші кінозали, щоб глядач міг дивитися тільки по центру.

Вівторок, 15.41

На 41-й хвилині фільму "Туринський кінь" чути гучне хропіння одного зі столичних кінокритиків.

Чорно-біла стрічка угорського режисера Бели Тарра отримала Срібного ведмедя на цьогорічному "Берлінале". Картина про 1889 рік. У Турині філософ Фрідріх Ніцше побачив, як б'ють коня. Він обійняв тварину за шию і зупинив покарання. Після цього захворів, сказав останні свідомі слова: "Мамо, я дурний". Наступні 11 років до смерті був божевільний. "Про життя коня ми не знаємо нічого", - починають фільм титри на темному тлі. Далі дві години показують шість майже однакових днів із життя селян, яким належить кінь. Дівчата у 12-му ряду напівпорожньої зали розмовляють упівголоса:

У Берліні половина залу пішли протягом перших 15 хвилин. Але ті, хто залишилися до фіналу, аплодували стоячи

- У цього режисера є фільм на 7 годин, так що це ще порівняно короткометражка.

- Може, ходімо на каву?

- У Берліні половина залу пішли протягом перших 15 хвилин. Але ті, хто залишилися до фіналу, аплодували стоячи. Хочу додивитися, щоб зрозуміти чому.

- Знаю чому - бо фільм нарешті закінчився.

16.12

П'ять запитань до російського актора Олександра Баширова на майстер-класі:

Як шукати режисеру-початківцю теми для фільму?

- Кіно має бути чесне. Опиши свій перший сексуальний досвід. Тоді побачиш, де ти брешеш. У сексі неможливо ошукати. Якщо брешеш у сексі, тоді будеш це робити скрізь. Режисура - це маніпулювання психічним станом глядача, коли різко входять до нього у довіру. Для цього існує багато прийомів. Один із них - бути веселим, оптимістичним, сексуальним і шокуючим. Дівки після цього самі віддаються. Глядач - це така сама жінка.

Які фрази найчастіше повторюєте?

- "Було й гірше", "Саша хороший хлопчик" і "підараси".

Як стати хорошим актором?

- Раджу багато займатися сексом. Треба любити і щоб тебе любили. Сексуальне світло й привабливість - основне, що притягує глядачів до екрану.

Як знімаєте свої фільми?

- Є один негідник, Ларс фон Трієр. Він важлива людина у кінематографі, бо почав знімати кіно ручною камерою. Цей прийом називається "дихаюча камера". Не важливо, що й чим ви знімаєте. Головне - бути собою, бо щирість заворожує. Тоді ми кажемо: "Так, це круто".

Чи буде кінець світу?

- ХХ століття показало, як із людей роблять мило. Тому кінець світу уже був.

Середа, 16.46

- Щороку в кінотеатрах Ірану показують щонайменше 70 фільмів місцевого виробництва. За останні 20 років ми отримали понад дві тисячі призів міжнародних кінофестивалів, - говорить продюсер іранського фільму "У дзеркалі" 58-річна Фереште Тарпур. Має довгі густі вії, сиве волосся накрила тонкою чорною шаллю. - Спеціальні інституції дають позики для зйомок. Мій фільм мав бюджет 500 тисяч доларів, це середня цифра для Ірану. Менш як 10 відсотків кінотеатрів мають дозволи на покази закордонних фільмів. На екранах переважають комерційні стрічки іранського виробництва, комедії. Але є й картини про суспільні проблеми та моральний вибір.

Кожен десятий режисер у нас - жінка.

Причина успіху іранських фільмів - універсальні теми, увага до людини. Найбільше обмежень наш кінематограф має у зображенні стосунків чоловіка й жінки. Наприклад, вам не дозволять показати жінку без шарфа навіть у спальні. Ми змушені розкривати взаємини через діалоги, погляди, але не через тіло й тілесні стосунки. Завдяки цим заборонам іранці креативніші.

Четвер, 16.11

Російський режисер Олексій Герман-молодший зазирає під канапу, куди на його майстер-класі закотилася кришка з-під мінеральної води.

- Ви можете спробувати вступити у ВДІК, провести декілька веселих років й ніким не стати, - каже молодим кіношникам у залі. - Класти життя на те, щоб потрапити до кіновузу, не треба. Слід знайти молодого продюсера й молодого актора, взяти відеокамеру, зняти фільм і намагатися увійти в професію. У світі знімають 10 тисяч картин на рік.

Треба любити батьківщину за великі державні субсидії з дев'ятої ранку до восьмої вечора. А потім пити з друзями

Актори заробляють у серіалах. Там їх навчили говорити голосно, виразно з будь-якого приводу. Перегинають із подачею тексту, навіть допомагають собі корпусом. Завжди дивлюсь на моніторі відеоконтролю репетиції без звуку. Тоді слова й зміст не заважають, ви бачите органіку актора.

Якщо кіно в Росії зникне, за великим рахунком, ніхто цього не помітить. Воно не є дзеркалом, бо викривлене. Я не проти патріотизму. Але в нас виходить, що треба любити батьківщину за великі державні субсидії з дев'ятої ранку до восьмої вечора. А потім пити з друзями й розповідати, що насправді я хочу зняти картину про те, як усе погано. Патріотичний фільм - це той, у який вірять. Скільки в Росії було знято стрічок про те, який чудовий міліціонер?

Артхаус зациклився на темах десятирічної давнини. У провінції обов'язково всі бухають. Ну добре, бухають, час іде, а все те саме. У трейлері обов'язково гола баба навіщось. Думають, що глядач піде, наче ніхто порнухи не бачив. Та й такі витончені фільми, які знімає Андрій Звягінцев, вимруть. Так само, як уже вимирають тупі блокбастери. Не може бути 15 картин на одну тему.

18.20

На півгодини затримують прем'єру "Rock'n'Ball" українського режисера Дмитра Приходька. Під час фільму аплодують тричі. Уперше - коли головний герой, польський рокер Тімон, телефонує своїй дівчині: "У мене вкрали гроші, документи. Я в повній дупі. В Україні". Удруге - коли в кадрі з'являється закинутий макіївський "Дом кино". Третього разу - як показують вихід на поле "Донбас Арени" футболістів "Шахтаря" й "Динамо".

П'ятниця, 20.08

- Працюю локейшн-скаутом - досліджую майбутні місця зйомки, фотографую й визначаю доступ до електроенергії. Робив локації для фільму "Б'ютифул" із Хав'єром Бардемом. Його режисер мексиканець Алехандро Іньярріту допоміг закінчити постпродакшн моєї стрічки, - розповідає 42-річний іспанський режисер Джозеф Бендічо про свою короткометражку "Інтенсивність". Різко нахиляється, ловить телефон біля черевика. - Соррі, маю в кишені дірку. Чи все іспанське кіно таке барвисте? В Іспанії є письменники, але ви не назвете жодного, хіба крім автора "Дон Кіхота". Але ви знаєте Пікассо, Далі, Ґойю, Веласкеса. Чомусь іспанці посилають решті світу саме художників і кольори. Фільми Педро Альмодовара завжди надзвичайно барвисті. Це його робота - розмальовувати світ.

Навіщо взагалі потрібне кіно? У моменти важливих рішень, коли у вас проблеми, ви зазираєте в себе. Ваше рішення залежатиме від того, що ви читали, бачили й думали до того. Якщо ви дивитеся тільки порно, то коли виникнуть проблеми, на думку спаде тільки мастурбувати.

Субота, 14.14

- Дякую, - плескає режисера Валентина Васяновича по плечу переможець "Української панорами" Мирослав Слабошпицький. Васянович був у журі, яке назвало кращою його короткометражку "Глухота".

- Це буде перша українська картина, яку покажуть в Антарктиді, - каже Слабошпицький.

- На Різдво там відбудеться фінський антарктичний фестиваль. Торік на норвезькій станції на ньому було 29 глядачів. Я один із семи українців, чий фільм брав участь у Берлінале. На прес-конференції хтось потягнув сказати, що працюю над повнометражним фільмом про глухих. Мій друг Володимир Тихий аж поперхнувся. Але подав у Роттердамі ґрант на розробку сценарію й виграв 10 тисяч євро. Я виріс напроти інтернату для глухонімих. У дитинстві в футбол разом грали й билися з ними. Уже тоді знав, що буду режисером і зніму про нихфільм. Почну восени 2012-го.

А зараз поїду в Чорнобильську зону вибирати натуру. Запускаю фільм про сьогодення зони. Отримав від держави 6 мільйонів гривень.

17.12

Глядачі в залі кінотеатру "Київ" регочуть. На екрані 1986 рік, показують радянські будинки з кондиціонерами LG. Демонструють фільм німкені Міхаль Боганім "Земля забуття" про вибух на ЧАЕС.

19.19

- Никого не пускаем! Все, мест нет! Мне все равно, что у вас там! - заступає двері до кінозалу білетерка. Раптом висовує голову Андрій Халпахчі.

- Заходьте. Тільки тихо й швиденько, - каже директор кінофестивалю.

Молодь усідається на підлогу в проходах залу. На екрані класика німого кіно - "Маня. Історія працівниці сигаретної фабрики" 1918-го. Фільм показують у супроводі живої музики вроцлавського оркестру з Польщі "Леопольдінум". Це - історія про нещасливе кохання працівниці сигаретної фабрики Мані до молодого композитора Ганса. Головну роль виконує голлівудська зірка польського походження Пола Неґрі.

- Довгий час фільм вважали втраченим, - розповідає директор Національного кіноархіву Польщі Тадеуш Ковальський. - Після нього Пола Неґрі почала зніматися за кордоном. Вона створила у кіно образ фатальної жінки, жінки-вамп. Була заручена з Чарлі Чапліном. Фільм "Маня" зберігся на легкозаймистій плівці "нітро", яку не виготовляють із 1940-х. 2006-го ми викупили копію стрічки у чеського колекціонера. 84 тисячі кадрів мають оригінальне забарвлення - помаранчеве, фіолетове, зеленкувате. Три місяці очищували плівку вручну від плісняви й пилу, потім сканували. Використали найсучаснішу технологію цифрової обробки. Завдяки цьому вдалося розрізнити у кадрі берлінську вулицю Розенґартен, хоча вона з'являється долю секунди. Зображення настільки якісне, що можна розгледіти сльози в очах Поли Неґрі.

21.05

- Чому в фільмі так багато відвертих сцен, де герої голі? Що, не можна було вчасно зупинитися? -  питає із залу ісландського режисера Рунара Рунарссона брюнет у куртці з отороченим хутром капюшоном. Бурчить до сусідки, що не міг дивитися на голі груди старої жінки.

Герой фільму "Вулкан" 67-річний Ганнес з'являється голий двічі - коли його човен пробиває дно і коли він займається сексом із дружиною.

- Коли в голлівудських фільмах одразу після постільної сцени Бред Пітт уже в трусах, а Дженіфер Лопес в бюстгальтері - це виглядає нереалістично. Коли ми бачимо оголене тіло на екрані - це акт довіри. Роздягаючись, впускаєте інших ближче у свого життя. Дуже поважаю в кіно цю довіру, - говорить Рунар Рунарссон.

Неділя, 20.08

Статуетку "Скіфський олень" та гран-прі $10 тис. отримав фільм "Подих" 48-річного австрійця Карла Марковича. За сюжетом 19-річний Роман перебуває в колонії за ненавмисне вбивство. Влаштовується на роботу в похоронне бюро. Там обмиває, переодягає і вантажить тіла небіжчиків. Розшукує свою матір, запитує, чому вона віддала його в притулок. Та каже: "Це було найкраще, що я зробила у своєму житті". Розповідає, як душила сина подушкою, бо він плакав і заважав спати. Наприкінці Романа звільняють із колонії. Він несе квіти на могилу вбитого ним хлопця. Фінальний кадр - небо над Віднем.

- Це по хорошому драматичне кіно, - каже голова журі письменниця Оксана Забужко. - Такого бракує українцям. У нас показують або відверту чорнуху або ошпарюють невинного глядача гламуром. Головне - ти маєш що сказати чи не маєш. Малобюджетний фільм із двома акторами в замкненому просторі може зірвати всі фестивалі.

×